Якось однієї з минулих весен мені довелося стати свідком цікавого випадку на недільному ринку рідного міста. Як завжди, цікавлячись садово-городніми новинками, я підійшов до двох хвацьких молодиків, які торгували саджанцями. «Чого цікавого можете запропонувати?» – питаю. «Та ось черешні саме для вашого північного регіону!» – голосно відповів один. «Вам які? Червоні чи жовті?» – швиденько підхопив тему інший. «Та ні, дякую…» – спокійно усміхнувся їм на сказане, бачачи, що продають вони звичайнісіньку поросль вишні, яка аж ніяк не була схожа на черешневі саджанці, бо гілочки у тих – набагато товщі за вишневі.

Уже хотів було йти, аж тут підходить до них зовсім ще молоденька дівчина й питає: «А білий налив у вас є?». «Є! Ось беріть…» – вигукує один із «селекціонерів» і відокремлює із загальної купки деревце тієї ж таки вишні. А дівчина, бачу, й бере – вірить! «Ну, хлопці, ви ж уже майте совість! – не втримався я. – Якщо вишнями торгуєте, то хоча б за яблуні їх не видавайте…».

Не знаю, чи вдало оті пройдисвіти розпродали того дня свої «біло-наливні черешні», але впевнений, що клопотів через кілька років у деяких їхніх клієнтів, а саме у недосвідчених початківців-садівників, буде вдосталь – попочухають потилиці.

Не мало проблем буває і у тих городників, які купують насіння «з рук». Деякі з моїх знайомих скаржилися, що придбане деінде насіння або ж зовсім не сходить, або ж росте з нього казна що.

– Мені якось так впало в око фото гарного помідора на пакетику з насінням під назвою «Лимон», що я його й придбала, – розповіла городниця з багаторічним стажем Надія Стукало. – Дотримувалася усіх правил агротехніки, чекала гарного урожаю, але виросли з того насіннячка звичайні малесенькі помідорчики червоного кольору. А ще був випадок, коли мій сусіда придбав на ринку насіння «великої пізньої капусти», яка, як його запевняли, буде зберігатися до весни, та виросли у нього якісь такі рослинки, які ми навіть ідентифікувати не змогли. Спеціалісти казали, що схожі вони були на один із сортів ріпаку.

Городниця Ніна Вертюх також розповіла про випадок, коли їй довелося стикнутися з фальсифікованим насінням.

– Я багато чого вирощую на своєму городі, тому насіння купую кожного року, – розповіла Ніна Миколаївна. – Якось прочитала в одній газеті рекламу оптового продажу насіння і разом із сусідами та родичами вирішили у складчину купити й собі дещо. Отримавши каталог, навибирали ми собі насіннєвого матеріалу рослин різних видів та сортів і зробили замовлення. Через деякий час мені подзвонив представник тієї фірми і запропонував придбати у них ще й… порожні пакетики для насіння. Виявляється, він подумав, що ми торгувати тим насінням будемо, адже ж придбання було гуртовим. Я відмовилася, а в голові майнула думка про те, чи варто довіряти такій фірмі, яка пропонує порожні пакетики і її зовсім не цікавить те, якого ґатунку насіння понасипають до них перед продажем. До речі, наші тривожні здогадки тоді підтвердилися – ані схожість насіння, ані урожай з нього нас зовсім не порадували.

Отакий досвід з присмаком гіркоти отримали знайомі мені городники. Та й сам я його маю. Десь добрих два десятки років тому довелося мені шукати насіння лікарського змієголовника – батькам хтось підказав, що помічна ця рослина від серцевих недуг. І от якось, перебуваючи в обласному центрі, відвідав центральний ринок та побачив на розкладках пакетики з насінням бажаної рослини. Купив, звичайно ж, і посіяв, керуючись інструкцією, що була на звороті пачечки. Але скільки не чекав, воно так і не зійшло. Коли пильніше придивився до затертих циферок, то побачив, що термін придатності (схожості) його ще у рік попередній вийшов. А я ж ще й подивувався тоді, чому ж за такими низькими цінами насіння продається? Люди ж при мені пачками набирали собі той насіннєвий матеріал і, підозрюю, що їх чекали такі ж самі «сюрпризи» на грядках…

Так, звикли чомусь наші селяни сіяти те, що можна придбати дешевше, і чекають на суперрезультат. Але чомусь думається, що в більшості випадків такого не станеться. Тому раджу: перш ніж придбати «копійчане» насіннячко, подумайте і згадайте приказку про дешеву рибку і ніяку з неї юшку…

Сподіваюся, що наведені у матеріалі приклади спонукають садівників та городників більш виважено підходити до цього питання і як мінімум – купувати саджанці та насіння (не забуваючи про районовані сорти!) у спеціалізованих магазинах або ж у сертифікованих точках продажу представників фірм, які не заплямували свою репутацію. Ну і звичайно ж – гарних вам усім сходів та урожаїв!

Андрій НАВРОДСЬКИЙ