Придивімося до колонок на фото. У них низькочастотний динамік і маленька піщалочка (саме вона допомагає зробити мову розбірливою). На звуковому устаткуванні в більшості випадків присутні регулятори гучності, високих і низьких частот.
Зміна положення частотних регуляторів призводить до істотної зміни звучання, аж до повної нерозбірливості. Особливо погана якість звуку буде, якщо надміру накрутити низи. Баси гупають, а мову майже не можна розібрати. А тепер питання: у якому положенні стояли регулятори в кожному конкретному випадку? І хто визначав еталонний стан, у якому звук відповідав би оригіналу, наданому Українським центром якості освіти?
Використовуючи загальні колонки, а не індивідуальні навушники, у виграшному становищі перебувають тільки один-два ряди учнів. Або далеким погано чутно, або ближнім «стукає по вухах». Тобто й тут рівні можливості виключаються.
Тепер про параметри звуку.
— Фонограму зробили добре. Показувала звуковий файл, розміщений на офіційному сайті УЦОЯО, двом досвідченим звукорежисерам. Обидва підтверджують, що над звуком акуратно попрацювали. Постаралися, щоби приголосні було чітко чути. Лише на окремих ділянках (там де великий темп начитки), низів виявилося більше. У навушниках це було б не критично й нікому б не завадило розібрати мову. Але ж тут колонки! В одному кутку! І стіни гладкі, фарбовані емаллю, щоби відлуння добило залишки якості звуку, — констатує мати випускника Оксана Слєсарєвіч.
Ситуація така як у чорному анекдоті: «Нема ручок — нема цукерки». Тобто «Нема хорошого звуку — не буде й високих результатів ЗНО».
У Фейсбуці є навіть спільнота з назвою «Оскарження аудіювання ЗНО з англійської мови (2018 рік)». Сьогодні зрештою стало відомо, що Міністерство освіти і науки відреагувало на скарги - здати цю частину тесту повторно можна буде 4 липня.