Але з чого, власне, починаються «Крути»? А «Крути» починаються не з меморіалу. «Крути» починаються зі станції поруч села Пам’ятне.
Кілька закинутих хат, розібраних сараїв, покинутий долі сільськогосподарський реманент – так зустрічає Пам’ятне. Вздовж вулиці Української тягнеться з десяток занедбаних будинків, де, на щастя, вже нікому не доводиться жити. Трохи далі хати вже доглянуті, господарські речі не валяються просто неба, а у деяких дворах навіть чується гавкіт собаки. Але людей, як і раніше, не видно. Не чутно. Зусібіч розкинулося поле, і тишу порушує лише автомобільний гуркіт за ним.
Безпартійна станція
О 10-й годині біля меморіалу «Пам’яті Героїв Крут» уже людно.
З цієї станції «Крути» пасажири нікуди не відправляються і не прибувають. 99 років тому тут була справжня залізниця, де й загинули Герої Крут, а сьогодні на відтвореному пероні стоїть старий чорний паротяг, стилізовані під старовину вокзальні ліхтарі та вагони-музеї. Час застиг.
Організатори флешмобу піском малюють тризуб, на який через кілька годин стануть люди з повітряними кульками синього та жовтого кольорів і випустять їх у небо. Але вже через 10 хвилин після окреслення тризуба, його межі стираються від кроків.
А поки йде підготовка, люди гріються в наметах, де гостинні жінки пропонують кожному гарячий чай, наливають суп, роблять нові порції бутербродів. За балачками в теплі збігає 11-та година.
-Зараз, пальці відігріються й підем, - лунає справа та зліва.
На станції сьогодні жваво, як на справжньому вокзалі, але хто тут не вперше – кажуть, що минулого року людей було більше.
Коли VIP-учасники всеукраїнського масштабу покладають квіти до меморіалу, люди роблять крок уперед, щоби краще роздивитися. У цей момент лячно глянути вгору: над тобою нависають сотні партійних прапорів.
Серед них двійко-трійко державних, але сфотографувати не виходить, бо їх закривають інші. І скільки не відходь від натовпу – усі прапори все одно не влізають в кадр – так їх багато.
Хтось із натовпу вигукує: «Україна єдина!» Та де ж вона єдина? Ззаду – прапори «Свободи», Народного Руху України, «Укропу». Зліва – колона білих прапорів Радикальної партії. Попереду – червоно-чорні прапори «Правого сектору» в руках юнаків у балаклавах. Губляться на фоні й прапори кримських татар, а під кожним прапором вариться свій куліш.
Післяреквієм
Після офіційної частини мітингу-реквієму всі прапори розходяться: Радикальна партія рухається до власного намету зі своїм кулішем, а «Свобода» йде в маси - роздає натовпу календарики, де з однієї сторони в тебе вдивляються Донцов, Шухевич, Коновалець, Бандера, а на іншому боці вже ти втуплюєш погляд в емблему партії.
Паротяг тим часом перетворюється на фотозону – діти вилазять на дах, роблять селфі, сміються. Батьки весь час поруч - фотографують своїх дітей на його даху.
«Крути» починаються зі станції. Нею ж вони і закінчуються. За її межами ніхто не говорить скорботних промов, і партійні прапори йдуть геть, щоби повернутися ще за рік. Вулиця Українська махає їм рукою услід.
Учасниця «Школи молодого журналіста» Дарина Кузьменко