Однак з майже двох тисяч опитаних — більше 64% не були у бібліотеці з часу закінчення навчального закладу. А більше 6% забігали у пошуках Інтернету чи ксероксу.
Серед іншого є й таке:
То невже бібліотеки перетворилися на місце, де лише бабусі гортають заяложені сторінки жіночих романів чи посібників з рукоділля, або ж науковці нишпорять нудними документами?
І що зробити для того, аби повернути життя припорошеним книжковим полицям?
Звідки гроші на «друковану мудрість»
З 2012 по 2015 роки в Україні на поповнення бібліотечного фонду з держбюджету не виділено ні копійки (оновлення можливе і з місцевої скарбниці).
І от два роки тому вперше після довгої перерви 9 мільйонів гривень пішло на, за словами Мінкульту, закупівлю тих книг, які потребують публічні бібліотеки.
До слова на Чернігівщині минулого року поповнення бібліотечних фондів в порівнянні з 2014 роком зменшилося на 2,7 %.
Цікаво, що посадовці вже висловлювали думку про те, щоб врізати фінансування тих бібліотек, де мало відвідувачів (ред.: цікаво, скільки «мертвих душ» у формулярах тоді з’явиться).
У міністерстві розробили і стратегію розвитку читалень. Бібліотеки менш ніж за десять років бачать повністю забезпеченими комп’ютерами та доступом до Інтернету, з якісним програмним забезпеченням, комфортними приміщеннями та дружньою атмосферою.
Та окрім грошей на це все треба внести ще й чимало змін у законодавство. Відредагувати необхідно як мінімум чотири документи: Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», «Про авторське право і суміжні права», «Про обов’язків примірник документів», «Про здійснення державних закупівель».
Як не книгами, то видовищем
Та як би там не було, бібліотеки, спотикаючись, але все ж стараються йти в ногу з часом, а за «милиці» собі беруть організацію на своїй базі інформаційних та просвітницьких платформ.
Як результат, у сучасній бібліотеці можна не лише взяти книжку, а й ознайомитися з фотовиставкою, завітати на лекцію якогось відомого митця та навіть пройти навчальний курс, наприклад, з основ користування комп’ютером.
До слова, бібліотека Короленка має більше десятка таких проектів, серед них: «У Всесвітній мережі всі покоління», «Бібліотеки і виборчий процес», Програма «Бібліоміст», Інформаційний центр «Вікно в Америку».
Щось з цього є більш успішним, а щось звучить геть зовсім неправдоподібно, але тим не менш.
Серед варіантів «реанімації» для бібліотек — перетворення їх у культурно-мистецькі центри (про що, до речі, теж замислювалися чиновники).
Перше, що як зразок цього у Чернігові спадає на думку, — КМЦ «Інтермеццо».
До слова, приємна тенденція спостерігається серед місцевих кафе: все частіше у закладах громадського харчування можна знайти «чарівну» поличку з книгами.
Буккроссинг — це процес звільнення книг. Людина, прочитавши книгу, залишає («звільняє») її у громадському місці (парк, кафе, поїзд, станція метро), для того, щоб інша, випадкова, людина могла цю книгу знайти та прочитати; та у свою чергу повинна повторити процес. Спостереження за «подорожжю» книги здійснюється через спеціальні сайти в Інтернеті.
Втім виникає питання, якими ж будуть бібліотеки майбутнього насправді: вони і надалі існуватимуть, як класичний варіант архіву друкованих документів з бонусом у вигляді додаткових проектів чи все ж таки функція публічного простору стане основною, а книжкові фонди переїдуть історичні музеї.
Три найкрасивіші бібліотеки світу за версією сайту HIconsumption:
Бібліотека Делфтського технічного університету (Нідерланди)
Меморіальна бібліотека школи Бідейлс (Англія)
Бібліотека Ескоріалу (Іспанія)