– Доброго дня, пане отче!
– Слава Ісусу Христу!
– Так збіглося, що цього тижня один за одним ми святкуємо два великих християнських празники: Благовіщення та Великдень. Розкажіть детальніше про Благовіщення.
– Благовіщення – це свято, пов’язане із Матір’ю Божою. Саме в цей день Православна церква вшановує біблійний епізод, коли архангел Господній Гавриїл у місті Назареті сповістив Марії про непорочне зачаття і про те, що вона стане матір’ю нового Месії. Це надзвичайно важливе свято, третє за важливістю після Різдва та Великодня.
– У чому ж його сакральна суть?
– У радості від доброї звістки про спасіння світу та людей. У вшануванні Божої Матері. У можливості зупинитися в потоці сучасного стрімкого життя, прийти до храму і поспілкуватися з Богом, подумати про речі, які ми зазвичай залишаємо на другому плані у вирі мирської суєти.
– Чи не здається вам, що між святами Воскресіння та Благовіщенням є певний паралелізм?
– Так, звісно. По-перше, одне свято пов’язане з іншим історичною послідовністю подій: якби не було Благої Вісті та Марії, то не було б і свята Господнього Воскресіння. Окрім того, є певна схожість у самій суті свят: вони – привід для радості християнина, днями, які утверджують віру в Спасителя, його роль в очищенні наших душ та спокуті наших гріхів. Перше свято – свято надії на оновлення Світу, друге – уже є самим оновленням і утвердженням Божої сили та ласки до своїх дітей.
– Що ви побажаєте нашим вірянам у день світлого свята?
– Радості Божої, щирості у душевних пориваннях і миру в серці. Впустіть Ісуса до свого серця в ці святкові дні – і надія осяє вам шлях.
Розмовляв Іван БАРАН