Як відомо, лікувальні заклади фінансуються за рахунок державної субвенції. Тобто Міністерство фінансів рахує, скільки грошей потрібно для утримання працівників та самих лікарень. І ці кошти перераховує для місцевого бюджету. Втім їх не зажди вистачає.
Приміром, у Чернігові у 2018 році не вистачило 97 мільйонів (субвенція була 261). А цже цього року не вистачає 117 (субвенція очікується на рівні 211 мільйонів). Це видно із слайдів, які готували міські фінансисти.
Але так роблять не всі міста. На це звернув увагу міський голова Владислав Атрошенко.
“Ми витрачаємо на медицину кошти, які могли би бути направлені, приміром, у бюджет розвитку. Це з одного боку добре, адже ми дбаємо про охорону здоров’я. Але одночасно ми забираємо в Чернігова шанс для розвиткуц”, - сказав Атрошенко.
Він навів приклад: міста, приблизно схожі за потенціалом з Черніговом (Житомир, Суми), і більші (Одеса, Миколаїв) витрачають на галузь охорони здоров’я тільки кошти субвенції. Це дає їм переваги в подальшому у порівнянні з Черніговом, адже вільні кошти вони можуть спрямувати у свій розвиток. Тим часом, Чернігів фінансуватиме інше.
“Натомість, Чернігів дофінансовує медицину. Вважаю, що у пріоритеті має бути розвиток міста, адже це майбутнє наше, це майбутнє молоді, наших дітей”, - прокоментував міський голова Владислав Атрошенко.
Також мер порахував, що обсяг видатків на охорону здоров'я у розрахунку на 1 людину в Чернігові приблизно у 1,5 рази більший, ніж по деяких інших містах України.
«Медицина прогресує: з’являються нові ліки, почало працювати сучасне діагностичне обладнання, змінилися протоколи лікування. Там, де раніше людина кілька тижнів була у лікарні, зараз цей термін може скоротитися й до 3-5 днів. Але ми залишаємось із тими самими площами лікарень, тими ж обсягами споживання тепла, тими ж штатними розписами», - акцентував міський голова.
Відтак у Чернігові думатимуть як привести фінансування медицини до рівня інших міст.