І справді, у 2014-2015 роках до Європи виїхало близько мільйона громадян нашої держави. Тенденція зберігається.
Втім, навіть за таких умов Україна має ресурси, щоб рішуче йти курсом налагодження торговельно-економічних зв’язків з ЄС. Це є предметом гордості для Президента.
«У першому півріччі 2017 року – експорт зріс на 23%. Частка ЄС у зовнішній торгівлі України досягла 40%. Хочу нагадати, що у 2012 році – ця частка складала 30%, а у 2009 році – ця часта складала 25%. Це свідчить про початок процесу інтеграції української економіки до ринку Євросоюзу», – зазначив Глава держави у своєму нещодавньому посланні до Парламенту.
Більшість проданого – продукція сільгоспвиробництва. То чи не зробить попит на неї ведмежу послугу науковому потенціалу країни?
Чернігів – звичайний обласний центр на півночі України. Його «плюс» і «мінус» в одному і тому ж – до столиці трохи більше сотні кілометрів. Відтак, підібрати гарні кадри досить складно – їдуть по краще життя до Києва.
Та як свідчить досвід останніх років, саме ця географічна близькість сприяє і зворотній міграції. Тобто, деяким великим компаніям стає дешевше працювати на недалекій Чернігівщині.
Та й молодь не проти жити за провінційними цінами, але на столичну зарплатню. Зокрема, це стосується сфери надання послуг онлайн.
Варто зазначити, що в Чернігівському національному технологічному університеті досить продуктивно працює кафедра інформаційних технологій та програмної інженерії.
Тут же навчався Дмитро Левошич – один з розробників найкращої в Україні CRM-системи 2016 року за версією премій «Вибір України» і «Українська народна премія».CRM OneBox автоматизує процеси документообігу, товарообігу, роботу колл-центру і адміністрування відділів. Контролює час і результати роботи співробітників, дає статистику і повідомляє про порушення. Зберігає події: дзвінки, листи, смс, а також дії в системі: проведення оплат, закриття завдань і замовлень.
Тобто, ця система з легкістю може замінити кілька десятків працівників, іншим спростити роботу, а шефу – дасть можливість тримати руку на пульсі компанії у будь-якій точці земної кулі, маючи лише смартфон.
— Я разом з друзями почав розробляти і обслуговувати сайти. Коли їх веб-порталів було майже з десяток, для власної зручності ми придумали таку собі систему моніторингу. Її згодом побачив один із замовників і попросив зробити і йому щось подібне. Так це й запрацювало, – каже Дмитро. — Згодом замовлення отримали із Польщі. Цікаво, що клієнти знайшли нас самотужки, за допомогою реклами у соціальних мережах. Зараз ми плідно працюємо, аби напрацювати базу польською мовою.
Цікаво, що вартість системи відносно невисока, тим більше, що ніяких регулярних абонентських плат не передбачено. Спеціально для малого бізнесу розроблено спеціальні пропозиції.
Наразі компанія має постійних клієнтів у 5 країнах. Та представництво OneBox зареєстроване та працює саме у Чернігові.
Точка зору:
Костянтин Васюк, виконавчий директор IT-комітету EBA виданню НВ Бізнес:
Відповідно до даних платіжного балансу НБУ за 9 місяців 2016 року, маємо наступні обсяги експорту:
1.АПК - $10,3 млрд;
2. Металургія - $6,0 млрд;
3. Експортна ІТ-індустрія - $2,4 млрд (згідно експертних оцінок);
4. Машинобудування - $2,2 млрд.
5. Транспорт - $2 млрд;
6. Трубопровідний транспорт - $1,8 млрд.
Отже, можна зазначити, що в 2016 році ІТ-індустрія випередила машинобудування і в цілому, відповідно до експертних оцінок, на сьогодні обсяг ІТ-експорту за 2016 рік склав близько $3,2 млрд.
Ми очікуємо зростання обсягу експорту в 2017 році на рівні 15-20% у валюті, при збереженні поточного регулювання галузі, а також за умови створення до 20 тис. нових високооплачуваних робочих місць.
Для подальшого зростання вітчизняної економіки вкрай важлива зважена державна політика щодо високотехнологічних галузей та, зокрема, експортної ІТ-індустрії. Необхідно підкреслити, що мова зараз йде в першу чергу про збереження стабільних податкових умов для ІТ-компаній та підприємців, які сьогодні працюють на експорт, та важливість збереження і розвитку людського капіталу в країні. Відповідно, ігнорування вищезазначених факторів призведе до зниження темпів зростання ІТ-галузі в Україні та з урахуванням надгострої конкуренції за таланти наші найближчі країни-сусіди мають шанси на створення нових робочих місці за рахунок саме українських програмістів.
Наталія Іващенко для Час Чернігівський