Чи вдається Україні витримати напади російської пропаганди саме на інформаційному фронті, зокрема з телевізійного флангу?

Крим: чи врятують нові телевежі українську свідомість?

Херсонщина та навіть Крим можливо скоро отримають українське телемовлення.

На початку грудня у селі Чонгар Генічеського району Херсонської області відбулося закладання першого блоку під будівництво телерадіокомунікаційної вежі.

Окрім місцевих чиновників на цю подію приїхали заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Георгій Тука, заступник міністра інформаційної політики України Артем Біденко, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Сергій Костинський.

201_12_17_tv_herson1_analitics_01.jpg

Закладання першого блоку під будівництво телерадіокомунікаційної вежі у с. Чонгар Генічеського району Херсонської області

Цього ж дня високопосадовці обговорювали особливості реалізації Стратегії розвитку телерадіомовлення в Херсонській області та організації мовлення на територію Криму на 2016 – 2017 роки.

Варто зауважити, що пришвидшила будівництво заява так званого «міністра» внутрішньої політики, інформації та зв’язку Криму Дмитра Полонського: “У нас достатньо технічних засобів, щоб припинити недозволене російським законодавством мовлення на території республіки Крим”. Він додав, що придушення сигналу з нової вишки на територію півострова не позначиться на якості теле- і радіомовлення у Криму.

Однак, член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Сергій Костинський більш ніж переконаний, що такі гучні заяви «керівництва» Криму — фальш.

{jb_quote}Не вистачить телекомунікаційної інфраструктури, яка існує сьогодні в Криму. Вона не передбачена для того, щоб забезпечувати глушіння. Немає обладнання. І питання електроенергії: якщо вони будуть намагатися це робити, це значить, що вони будуть використовувати дефіцитний ресурс».{/jb_quote}

Та як би там не було, на адміністративному кордоні з окупованим Кримом таки почали встановлювати телевежу, яка повинна забезпечити повноцінне українське мовлення на півострові, а віднедавна таку ж вежу будують і в Херсонській області.

Наскільки це ефективно, дізнатися непросто, адже провести опитування на окупованій території важко.

Чернігівщина: «Засніжена» україномовна картинка & новини на «Первом»

Звичайно ж, для окупованого півострову незаангажовані українські новини — крок до суспільної єдності і розуміння реальних подій. Однак, для цілком української, але прикордонною з Росією Чернігівщини проблема українського слова з блакитних екранів теж надзвичайно актуальна.

На сьогодні покриття області сигналом цифрового телебачення здійснюється передавачами, розміщеними у містах Чернігів, Ніжин, Бобровиця, с. Тиниця (Бахмацький район), с. Білещина (Прилуцький район), смт Холми (Корюківський район), а також у м. Шостка Сумської області.

201_12_17_tv_cher_analitics_01.jpg

Точки розміщення передавачів

За різними оцінками, покриття цифрової багатоканальної телемережі охоплює від 60 до 95% Чернігівщини. Відомо, зокрема, що українське цифрове телебачення не ловиться на півночі області, у прикордонній смузі з Росією.

Проблема ще загостриться, як тільки почнуть вимикати аналогове телебачення.

Десятки, а можливо і сотні тисяч людей, які зараз користуються лише традиційним аналоговим ТБ — а це, очевидно, найбідніші верстви населення — отримають в кращому випадку чорний екран. У гіршому — дехто з них житиме за російською стрічкою новин. Адже у прикордонних селах цілком можна зловити канали сусідньої країни.

Вимкнення «аналогу» загрожує і місцевим телемовникам. Зокрема, ТРК «Ніжинське телебачення» та ПТРК «Оріон», які не мають цифрової картинки.

Ще одна загроза — нечисті на руку підприємці.

Нещодавно оприлюднили той факт, що на будівництві телевізійно-передавальної станції у Ніжині ТОВ вкрало близько трьох мільйонів гривень.

×

Читати також: У Ніжині при будівництві телевежі вкрали три мільйони

Наразі залишається лише найпростіший та найдешевший вихід: проводити інформаційно-роз’яснювальну та просвітницьку роботу

Втім, у цьому є і позитивна сторона — нарешті в держави дійдуть руки і до медіа грамотності.