Рейтинг презентовано МЦПД спільно з Інститутом соціальних та економічних реформ у рамках проекту «Транспарентність, фінансове здоров'я та конкурентоспроможність місцевого самоврядування в Україні».
Загалом оцінено діяльність прозорості 22 регіонів України у вигляді веб-платформи, на якій висвітлені як всі показники рейтингу, так і рекомендації для підвищення рівня прозорості обласних рад.
Для оцінки прозорості 22 обласних рад використовувались дані, отримані із наступних джерел:
- відповіді на опитувальник, направлений МЦПД до 22 обласних рад. Кожен опитувальник містив 16 питань;
- відповіді на запити на інформацію, направлені МЦПД неофіційно – через третю особу («запит таємного клієнта»). Кожен запит містив три питання і був спрямований на виявлення реакції обласних рад на запити від пересічних громадян;
- інформація у відкритому доступі на офіційних сайтах обласних рад;
- інформація з профілів обласних рад у соціальній мережі Facebook.
Оцінювались 22 обласні ради, за винятком тимчасово окупованих територій та Криму. Дві області (Донецька і Луганська) були виключені з рейтингу через відмінності в компетенції звичайних обласних рад та спеціальних військово-цивільних адміністрацій, введених у Донецькій і Луганській областях Президентом України у зв'язку з антитерористичною операцією на територіях областей. Ці адміністрації частково взяли на себе функції місцевого самоврядування і виконавчої влади.
В процесі моніторингу офіційних веб-сайтів обласних рад експертами МЦПД було виокремлено 67 показників у 9 (дев’ятьох) основних сферах, які відображають ситуацію щодо транспарентності обласних рад.
Найбільш важливими сферами визначено інформаційну політику, складання бюджету, участь громадян, а також професійну етику та конфлікт інтересів. Загальний рейтинг може варіюватись від 0 % (найгірший результат) до 100 % (найкращий результат).
Три обласні ради наразі мають найвищий рівень прозорості відповідно до нашого рейтингу. Це – Кіровоградська обласна рада, Харківська та Запорізька. Найменш прозорі – Херсонська, Чернівецька та Чернігівська обласна рада.
В основному низькі позиції в рейтингу пов’язані з наступним факторами.
1) Відсутність основної інформації про державні закупівлі та розпорядження майном обласної ради на веб-сайті. При чому слід зазначити, що деякі області мають досить наповнений веб-сайт на перший погляд через наявність усіх основних розділів (як наприклад Житомирська обласна рада), проте при пошуку необхідної інформації з'ясовується, що цій розділи не є достатньо інформативними для громадян.
- Наявність великої кількості інформації на сайті, проте фізична неможливість її знайти через незручний інтерфейс. Таким чином деякі обласні ради формально публікують дані, як наприклад декларації про майно та доходи обласного голови чи депутатів чи інших посадових осіб ради, однак на пошук такої інформації, навіть цілеспрямований, може піти надзвичайно багато часу.
Необхідно зазначити, що презентований рейтинг прозорості обласних рад є першим, реалізованим в Україні. Переконані, що результати сприятимуть підвищенню рівня прозоростірегіонів в Україні.
На презентації рейтингу прозорості запросили представників обласних рад. Від Чернігівської обласної ради до заходу долучився заступник голови облради Арсен Дідур. Він визнав, що низький рейтинг – предмет аналізу та подальшої роботи.
{jb_quote}«Ознайомившись із методологією дослідження і поясненнями, чому певна область отримала ту чи іншу кількість балів, регіональна влада матиме конкретні підказки, у якому напрямку рухатися, аби підвищувати свій рейтинг прозорості», - написав посадовець у Фейсбуці.{/jb_quote}
За матеріалами сайту МЦПД та Фейсбук