Автор цих рядків був очевидцем сімейно-несімейного конфлікту. Ситуація справжня до останньої літери, але з етичних міркувань без імен.
Історія майже банальна й більшість чернігівців знайдуть тут спільне зі своїми родинами, або з родинами своїх знайомих.
Він: чоловік 43-років, який нічого не досяг у житті. У будь-якому колективі йму було замало місця, тож постійна робота могла лише снитися. Жінки в ньому щось знаходили. Навіть билися між собою за право бути поруч із ним. Цікаво, що він умудрявся жити на гроші жінок, а сам займався хатніми справами. У них вдома. Свого дому чоловік не мав.
Вона: 25-річна дівчина, що працює на заводі. Родина мала тавро «неблагонадійної». Якщо хтось насмітив у під’їзді, то всі прокльони летіли в їхній бік. За рік у неї померли сестра, мати та бабуся. Їй залишилася трикімнатна квартира та комплекс меншовартості. Вона наважилася забрати із дитячого будинку сина своєї сестри та оформити опікунство над школярем. За іронією долі, умудрилася випадково познайомитися з біологічним батьком дитини та закохатися.
Вони: кілька років намагалися побудувати більш-менш нормальні відносини. Та щось у них не виходило. Одного разу він побив її ногам по голові. Дісталося й дитині, яка намагалася захистити названу матір.
Вона писала заяву в поліцію, але потім сама ж попросила правоохоронців не розбиратися з героєм-любовником. З огляду на те, що йому немає де жити, а також є великий мінус на кредитній картці, він вирішив піти в зону АТО на півроку. На думку пари, це мало допомогти йому охолонути, витратити надлишкову енергію на «добрі» справи та ще й заробити грошей.
Упродовж півроку вони дзвонили один одному кожного дня. Чоловік розумів, що його хтось має чекати. Він сподівався повернутися до неї, але в першу ж ніч у неї вдома він сказився. Прокинувся та почав кидатися на дівчину. Вона закрилася в кімнаті, а він вибивав двері. Вона подзвонила його родичам, щоб ті приїхали на допомогу. Серед них був автор рядків.
Ми намагалися їх заспокоїти. Він навіть погодився, що був неправий. Та коли чоловік почув її вердикт «йти геть», то знову зшаленів. Намагався залякати вдвічі молодшу за себе дівчину, кричав, що вийде звідти лише ногами вперед..
За цю ніч поліцію викликали тричі. Чолов’яга вибив міжкімнатні двері та намагався повторити це з броньованими вхідними дверми. Однак, зміг відламати лише ручку. Потім чоловік відірвав мотузку, на якій сусіди сушили білизну. Завдяки їй він намагався залізти у вікно другого поверху. Чоловік із криком «Мені нічого втрачати» закидав, що підпалить квартиру. Потім він втомився та кудись пішов… Але він повернеться, бо йому немає куди йти.
Усю ніч п’ятикласник удавав, що спить.
Говорити, що у всьому винна антитерористична операція не варто. Він і до цього був такий. Чернігівський альфонс бив усіх своїх жінок та зневажав офіційних і «не дуже» дітей. Та жінки йому все пробачали. І ця молода дівчина вгамувалася й передумала звертатися в поліцію…
{jb_warning} Чому ви дозволяєте себе принижувати у своїх домівками? Чому вас ображають люди, які їдять ваші харчі? Схаменіться! Ще й тижня не минуло як у Чернігові знайшли труп жінки, яка замовчувала, що її бив син… Невже і ви готові поплатитися своїм життям заради принципів?{/jb_warning}