«Петровича не стало». Ці слова наче струмом вразили його друзів і колег, учнів, які прийшли в науку завдяки вчителю і наставнику – Володимиру Коваленку. Видатний археолог відійшов у вічність. Сьогодні з ним прощалися в стінах його альма-матер – Чернігівського національного педагогічного університету.
Саме чернігівський «пед» Володимир Коваленко закінчив у 1976-му. Далі – робота в історичному музеї. А потім – викладання у рідному виші. Тисячі підготовлених археологів, які завжди низько вклоняли голову перед людиною, без якої археологічну науку на Чернігівщині в останні десятиліття і уявити собі неможливо.
Під орудою Володимира Коваленка було досліджено сотні археологічних пам’яток Сіверщини – Чернігів, Новгород-Сіверський, Шестовиця, Любеч… Кількість експедицій – просто незліченна. Три сотні науковий робіт з історії Давньої Русі. Відновлений Батурин – це теж Володимир Коваленко, бо перед тим, як робити з міста туристичну принаду, треба було перелопатити мегатонни ґрунту. До речі, за Батурин Володимир Коваленко був нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.
Коли йдуть такі люди, як Володимир Коваленко, кажуть, наука осиротіла. Чиста правда… Осиротіли і його учні, бо педагогів багато, а Вчителів від Бога – одиниці.
{youtube}_McwS2cItvQ{/youtube}
Сюжет Чернігівської філії НТКУ