Художник зобразив відоме виверження вулкана Везувій у 79-го року н. е. та руйнування міста.
Ця картина одна з найвідоміших у світі, тож ідентифікувати її зможе навіть далека від мистецтва людина.
Незрозумілою залишаться лише мотивація тих, хто повісив копію на дерево.
Історична довідка. Полотно виставлялося в Римі, де отримало захоплені відгуки критиків, і переправлено в паризький Лувр. Зображення художника в лівому кутку картини є автопортретом автора.
На полотні також тричі зображена графиня Юлія Самойлова — жінка з глечиком на голові (у лівій частині полотна); жінка, що розпростерта на бруківці — у центрі полотна; і мати, яка приваблює до себе дочок (у лівому кутку картини).
У 1834 р. картина «Останній день Помпеї» була надіслана в Петербург. Євген Баратинський щодо неї висловився так: «Останній день Помпеї став для російської кисті першим днем!». Микола I удостоїв художника особистою аудієнцією й нагородив Карла лавровим вінком, після цього художника називали «Карлом Великим».
Анатолій Демидов подарував картину Миколі I, який виставив її в Академії мистецтв, як керівництво для початківців живописців. Після відкриття Російського музею в 1895 році полотно переїхало туди.
×
Колонка у розділі YELLOW TIME є позицією чи суб'єктивною думкою автора і не обов'язково поділяється редакцією.