Так водоканал реагує на ухвалення закону «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та затвердження в січні 2019 року методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг. Зазначимо, що поки новації не діють, і невідомо, коли будуть задіяні, бо не всі будинки оснащені будинковими приладами обліку холодної води, і майже нема будинків, де встановлені лічильники обліку гарячої.
А поки не встановлені вузли комерційного обліку (це загальнобудинкові лічильники), наявність лише вузлів розподільного обліку (це квартирні лічильники) не забезпечує 100% обліку водопостачання. Але, хоч і повільно, рух до цього спостерігається. І щоб не було несподівано значного підвищення плати за водопостачання й водовідведення, треба підготуватись.
Методика розглядає всі випадки оснащення будинків приладами обліку. Зокрема, найпростіший випадок — стовідсоткова відсутність у будинку квартирних приладів обліку. Тут виникає аналогія з використанням будинкових лічильників газу. Тобто загальний обсяг спожитої води розподіляється між споживачами пропорційно до зареєстрованої кількості осіб у квартирах.
Платити доведеться навіть не за нормою й не тільки за себе, а й за тих власників квартир, де мешкають квартиранти та інші незареєстровані особи.
Інший випадок, коли в частині квартир встановлені лічильники, а в інших їх немає. У цьому разі ті, хто має прилад обліку, сплачує за його показниками. Якщо приладу обліку нема, залишок між показниками будинкового лічильника й сумою показників квартирних розподіляється між споживачами, які квартирних лічильників не мають, пропорційно до кількості зареєстрованих у квартирах осіб.
Щоправда, враховується і обсяг води, витрачений на загальнобудинкові потреби. На жаль, хто і яким чином має обліковувати ці потреби, невідомо. Але навіть за наявності обсягу цих втрат витрати на оплату води значно більші, ніж у тих, хто має лічильники.
Водоканал стверджує, що в будинку, де лише 50% споживачів мають квартирні лічильники, решта споживає води на 200 м3 більше, а це коштує на 3725 грн більше. Тобто платити доведеться майже удвічі більше.
Може бути ще один випадок — коли квартирні лічильники мають усі мешканці, але сума їхніх показників менша, ніж показники будинкового. Звернення не дає відповіді, що робити в такому разі. Але відповідь очевидна — різниця має розподілятись між власниками квартир пропорційно до кількості зареєстрованих у них мешканців.
Може, це в чомусь повторює перший випадок, але все-таки за наявності квартирних лічильників рівень споживання майже удвічі менший, ніж за нормою споживання. Особливо в зимовий час. Тож є сенс встановлювати лічильники.
Комунальники теж мають зробити свій крок назустріч. Бо без загальнобудинкових лічильників гарячої води реальні обсяги споживання встановити не можна. А їх поки не встановлюють.