Експерти та громадськість про свободу Інтернету та блокування
Як відомо, у квітні-травні 2018 року громадська організація “Інтерньюз-Україна” провела експертне дослідження серед 120 респондентів під назвою “Свобода та регулювання Інтернету в Україні”. Метою опитування було отримати зріз експертної думки щодо політики українського уряду в сфері Інтернет-врядування, а саме в частині регулювання Інтернету з часу підписання указу Президента України №133/2017 від 15 травня 2017 року про введення санкцій проти низки російських компаній, що призвело до блокування низки російських сайтів та соцмереж.
Опитано 120 респондентів з числа визначених цільових груп у період з 08 квітня по 18 травня 2018 року.
Ключові результати:
- більше половини експертів відзначили погіршення ситуації зі свободою Інтернету в Україні в 2017 році
- блокування доступу до соцмереж та небезпечні законодавчі ініціативи – ключові випадки порушення свободи Інтернету
- на запитання, чи можливі певні обмеження свободи Інтернету на підставі протидії загрозам національної безпеки, 64,2% респондентів відповіли ствердно; водночас, 20% зазначили, що обмежень не повинно бути за жодних обставин.
Цікаво, що 50% респондентів схвально оцінюють блокування російських інтернет-ресурсів. В оцінці указу Президента України №133/2017 щодо обмеження доступу до низки російських сайтів (VK.com, Yandex.ru, OK.ru, Mail.ru) 50% респондентів висловилися як “позитивно” чи “скоріше позитивно”, тоді ж як 42,5% дали відповіді “негативно” та “скоріше негативно”. 7,5% респондентів вказали, що їм “складно відповісти”.
З іншого боку, 54,2% респондентів вказують радше на неефективність рішення про блокування.
Повний текст та матеріали дослідження – за посиланням.
Чи зважатиме влада на результати опитування? Очевидно, що так. Адже голос громадськості для влади нині важливий. Втім аргументи за регулювання Інтернету будуть також серйозними: інтереси національної безпеки.
Аргументи законодавчі
Наразі законодавство встановлює чіткий перелік підстав, коли публікація в Інтернет може бути обмежена.
Отже, не можна:
- По-перше, публічно закликати до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу – це стаття Кримінального кодексу України. Тож це може стати причиною закриття Інтернет-сайту. Так само як і публічні заклики до погромів, підпалів, знищення майна, захоплення будівель чи споруд, насильницького виселення громадян, що загрожують громадському порядку. До речі, кримінальним злочином є і пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режиму.
- По-друге, не можна збирати, зберігати та поширювати конфіденційну інформацію про особу без її згоди. Мова — про дані щодо національності, освіти, сімейного стану, релігійних переконань, стану здоров’я, а також адреса, дата і місце народження.
З іншого боку, відповідно до ст. 34 Конституції України, права на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації можуть бути обмежені законом, зокрема, в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам.
Цифрові права – що це?
Поняття «цифрові права» можна коротко визначити, як фундаментальні права людини, переміщені в Інтернет простір.
У 2012 році (потім у 2014 і 2016 роках) Рада ООН з прав людини ухвалила резолюцію, згідно з якою всі права людини зі світу офлайн так само повинні застосовуватися і в онлайні.
В цілому, всі вони зводяться до такого: право на доступ, використання, створення і публікацію цифрових творів, доступ до комп'ютера / електронних пристроїв і до мережі Інтернет.
У 2014 році Комітету міністрів Ради Європи ухвалив Рекомендацію CM/Rec(2014)6 щодо прав людини для Інтернет-користувачів. У додатку до неї містяться такі блоки, адресовані громадян держав-членів Ради Європи.
- Вас не мають права відключати від мережі проти вашої волі. Винятком в даному випадку буде рішення суду обмежити доступ.
- Вартість послуг інтернет-провайдерів повинна бути помірною.
- Влада повинна полегшити доступ до мережі в сільській місцевості і географічно віддалених районах.
- Ви володієте свободою для самовираження онлайн, а також свободою доступу до інформації та думок інших людей. Обмеження можуть застосовуватися в тих випадках, коли ваш контент містить заклик до дискримінації, ненависті або насильства.
- Ви можете створювати, повторно використовувати і поширювати будь-чий контент, поважаючи при цьому норми авторського права.
- Ви можете не розкривати свою особистість і використовувати псевдонім. Тим не менш, не забувайте, що вас можуть розсекретити, якщо у держорганів будуть на те вагомі причини.
- Ви можете як вступати в різні онлайн-групи, так і створювати власні (незалежно від того, чи визнані вони офіційно владою)
- Маєте право на мирний онлайн-протест.
- Можете вільно брати участь у політичних дискусіях, законодавчих ініціативах та ініціативах громадського контролю над процесами прийняття рішень. Сюди ж відноситься право підписувати петиції.
- Автори документа наголошують — інтернет регулярно обробляє ваші персональні дані.
- Для органів державної влади і приватних компаній прописані певні правила і процедури на той випадок, якщо вони вдаватимуться до обробки ваших даних.
- Персональні дані обробляються у двох випадках: якщо отримано вашу згоду або якщо це передбачено законом (наприклад, для розслідування кримінальної справи). При цьому вам повинні повідомити - яка саме інформація обробляється та / або передається третім особам, коли, ким і з якою метою.
- Ваша приватна онлайн кореспонденція повинна бути захищена і на робочому місці. Роботодавець зобов'язаний поважати ваше приватне життя. У разі, якщо персональні дані все ж підлягають спостереженню або моніторингу, необхідно повідомити про це їх власника.
- Громадяни мають право вільно висловлювати свої погляди - забороняється дискримінація за віком.
- Діти та молодь мають право отримувати інформацію про способи захисту приватності онлайн-життя і пройти навчання з безпечного використання мережі (його, як правило, проводять вчителі, батьки, опікуни).
- Їм має бути має бути надано особливий захист від порушення фізичного, психічного і морального благополуччя, зокрема, захист від сексуальної експлуатації та образ в Інтернеті та інших форм кіберзлочинності.
- Будь-які обмеження цих свобод повинні мати вагомі причини і ґрунтуватися на Європейській конвенції про захист прав людини. Зокрема, такі обмеження можу бути пов’язані із захистом національної безпеки або громадського порядку, здоров’я населення тощо.
Блокування російських соціальних мереж
Вже рік, які в Україні діє заборона для провайдерів надавати доступ до соціальних мереж «Вконтакте» та «Одноклассники».
Втім, результати блокування суперечливі — так, люди можуть використовувати VPN для доступу до заборонених сервісів. А боти чи фейки так само можуть працювати і розповсюджуватися і у дозволених соцмережах.
Разом з тим, російській соцмережі та пошуковики зараз випали з ТОП-10 найпопулярніших сайтів України — отже, все-таки менше людей передають свої персональні дані туди, де ними з легкістю можуть скористатися російські спецслужби.
За що можуть «дати строк»
За які публікації в Інтернеті правоохоронці можуть переслідувати користувачів і про що свідчать судові вироки для користувачів?
Законодавство чітко визначає, поширення якої саме інформації є злочином. Перш за все, це заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини тощо.
Як відомо зі ЗМІ, більшість судових вироків за публікації в Інтернеті пов’язані з адміністраторами чи просто дописувачами сепаратистських спільнот — злочинними є пости і навіть репости відповідних дописів.
{jb_iconic_quote}Втім, як зауважує керівник програм нових медіа ГО “Інтерньюз-Україна” Віталій Мороз, в Україні існують проблеми з фіксуванням правопорушень в Інтернеті — зокрема через неунормований порядок збору електронних доказів. “Держава не встигає законодавчо закріпити нову реальність. Інтернет став всеохопним, але законодавчі акти залишаються старими”, – говорить Віталій Мороз. За словами експерта, де факто Інтернет є публічним простором, хоча де юре він таким ще не став.{/jb_iconic_quote}
Висновки
Чи повинна в Україні обмежуватися робота онлайн-видань, що публікують неправдиву інформацію?
Усе не заблокуєш. Більш того, навряд чи варто копіювати шлях Росії; Санкцію за публікацію неправдивої інформації має визначати суд.
Єдиний стратегічний вихід — якнвайширша медіа освіта і медіаграмотність. Це — азбука і базова компетенція для сучасного світу. Не вміючи перевірити достовірність інформації і оцінити надійність джерела, особа завжди лишатиметься об’єктом в руках маніпуляторів.
За останні роки були приклади, коли російські ЗМІ розповсюджували фейки щодо ситуації безпосередньо у Чернігові (мовляв, патріоти зносять монументи героям війни — насправді, російським героям російсько-української війни 1917–1921 років; або ж нібито патріоти змушують ветеранів купляти їжу за медалі — насправді, активісти пропонували пенсіонерам здати комуністичну символіку (георгіївські стрічки, радянські прапори) і отримати продуктовий набір.
Існує й інша проблема — видання можуть оприлюднювати фейкову інформацію, подаючи її як оціночні судження. При цьому вони перебувають під охороною усіх юридичних нормам про захист прав журналістів. А зареєструвати ЗМІ і виписати собі журналістське посвідчення, по суті, в Україні може будь-хто.
Є приклади інших країн, де діє саморегуляція медійної спільноти, і де посвідчення видає незалежний самоврядний регулятор, який захищає спільноту і споживачів від псевдовидань, котрі ігнорують будь-які журналістські стандарти.
{jb_iconic_quote}До речі, на відсутність культури інформаційної гігієни в Україні звернув увагу під час дискусії у Чернігові і Павло Пущенко, регіональний представник Інституту масової інформації у Чернігівській області. За його словами, “ніхто з інтернет-медіа у Чернігові не поніс покарання за розповсюдження неправдивої інформації. Хоча випадків поширення недостовірної інформації було доволі багато”.{/jb_iconic_quote}