Це був старт дискусії – чи зможе автоматизація та штучний інтелект поширитись на сферу масових комунікації.
2017-го вже китайські вчені провели випробування робота, здатного писати замітки. Робот створений фахівцями Пекінського університету зветься Xiao Nan.
Матеріал цього робота опубліковано у газеті Southern Metropolis і присвячено ситуації на дорогах Китаю напередодні Весняного фестивалю (тобто китайського Нового року).
Для написання замітки на 300 ієрогліфів Xiao Nan знадобилася всього одна секунда. Втім самі ж розробники кажуть: наразі робот не здатний брати інтерв’ю чи розглядати предмет розмови з різних точок зору. Відтак роботу пророкують місце помічника видання, наприклад, у написанні новин.
Для цього автори робота планують створити спеціальну лабораторію для вивчення і розвитку ЗМІ спільно із виданням Southern Metropolis Daily.
Враховуючи, що сучасні медіа спеціалізуються здебільшого на новинному сегменті, а також значну універсалізацію професії журналіста, питання про часткову автоматизацію роботи журналіста час від часу актуалізується.
У більшій мірі це може стосуватись тих медійників, які працюють на регіональному рівні. Приміром, якщо у виданні 3-4 творчих працівники – всі вони по суті універсалами – пишуть та редагують тексти, мають первинні знання з обробки фото та відео, тямлять у SMM та HTML.
Читати також: Журналістів невдовзі замінять роботи?
Що думають про можливу часткову або навіть повну роботизацію професії чернігівські журналісти?
“Мабуть, роботи-журналісти мають у майбутньому певні перспективи. Напевно, вони генеруватимуть виважені, неупереджені і беземоційні тексти у відповідності з усіма можливими стандартами. Але, як на мене, це буде такий собі журналістський сурогат, своєрідне журналістське ГМО. Тому щодо того, що роботи здатні повністю замінити людину в журналістиці, маю дуже глибокі сумніви», - поділився думкою редактор газети «Наше слово», голова осередку Національної спілки журналістів Олександр Назаренко.
«Журналісти - це дуже специфічна професія і тому, вважаю, що робити точно не замінять людей у цій царині. Хоча вже зараз є програми, які допомагають медійникам в роботі - роблять своєрідну вижимку з усього усього. Також колись читав про те, що відомий письменник Стівен Кінг користується спеціальною унікальною програмою, яка пише тексти, моделює ситуації і т.д. Але це трохи інше. Робот-журналіст - це смішно))). Хоча, якщо такі з'являться, я з радістю поступлюся місцем і поїду в село займатися фермерством )))», - розмірковує Павло Солодовник, креативний директору порталу Чеline.
“Навряд колись станеться, що робот повністю замінить журналіста. Він буде ефективним у плані рерайту та підготовки новинних матеріалів (до речі, це було б непогано, може й вивелися б оціночні судження з матеріалів інформаційних жанрів, а то живі люди перебороти себе у цьому не можуть). З іншого боку, такі новинні матеріали втратять ексклюзивність: журналіст має свої джерела, може поставити оригінальне запитання. Робот у цьому плані буде обмеженим, бо в міжособистісній комунікації важливе ставлення до співрозмовника. Щодо аналітики та публіцистики. Теоретично, робот зможе зробити правильні умовиводи та прогнози, але це буде стандартизований та сухий текстовий продукт. Стиль автора неповторний, а роботи, скоріш за все, працюватимуть за майже ідентичними алгоритмами. Якщо говорити про витіснення журналістів роботами повною мірою, то тоді естетичні потреби читача зведуться до мінімуму. Аудиторія роботизованих текстів легко піддаватиметься найпримітивнішим маніпуляціям. Як бачимо, і зараз значний сегмент суспільства піддається на досить слабкі методи впливу. Якщо нам потрібне суспільство без думки - то тоді перспектива роботів буде доречною. Жартома і серйозно. Робот витіснить мене з журналістського ринку і перевершить у професії лише тоді, коли я вирішу змінити сферу діяльності і покину журналістику)) Щодо можливості в Україні та Чернігові, то ще раз повторюсь, новинні роботи-автори навіть необхідні. Тоді журналісти конкуруватимуть в інших жанрах, в інших умовах. Відповідно, підвищиться якысть. Проте тотальне заповнення журналістського ринку роботами дасть необмежену владу політичним діячам та так званим лідерам громадської думки. З точки зору політтехнологій - це класно. З точки зору розвиненого, мислячого суспільства – це стане фіналом розвитку. P/s. наскільки розумію, ідеться про друковану журналістику. навряд роботи замінять голоси на радіо, або тележурналістів. бо тоді взагалі катастрофа”, - така думка Діни Вонг, журналіста видання “Чернігівські відомості”.
“Для редактора наявність у редакції робота-журналіста – великий плюс. Бо що такому роботу у програму заклав, те і отримав “на виході”. Чітке виконання завдання. Не треба дискутувати, відстоювати свою точку зору, умовляти… Що редактор захотів - те і отримав. Чи ж не мрія?! Але повністю замінити журналістів роботи не зможуть. Адже як би не розвивалися технології, людські емоції, сприйняття і творчість жоден найдосконаліший робот імутувати не зможе. І читачі, впевнена, не сприймуть роботожурналістику. Бо для них важливі не тількт сухі факти, але й душа журналістського матеріалу”, – переконана редактор Корюківської газети “Маяк” Ірина Гайова.
\* \* \*
Ще одна особливість - програмне забезпечення робота-журналіста, вочевидь, потребуватиме регіональних налаштувань. Тобто даних про місцеві особливості, географію, політиків, лідерів громадської думки. Фактично, це буде окрема програма. А значить, навряд чи хтось витрачатиме такі кошти для робота, що готуватиме новини про Чернігівщину.