Цього разу його учасниками стали представники районних та міських газет Дніпропетровської, Запорізької та Кіровоградської областей.
Тренінг проведено у рамках проекту Асоціації регіональних ЗМІ «Медіа-менеджмент: від комунальної газети до успішного медіа».
Навчання включало передусім маркетингову частину, під час якої тренери презентували дослідження щодо кількісних та якісних показників розвитку місцевої преси та розповідали про економіку та фінанси друкованого видання, медіа-маркетинг та розробку стратегій розвитку ЗМІ.
«Наразі із запізненням завершується перший етап реформи комунальної та державної преси. Ми бачимо, що частина проблем реформування у областях схожі. Втім, якщо в окремих регіонах мали місце лише поодинокі випадки, коли місцеві ради з тих чи інших причин не голосують за вихід із співзасновників, то для Дніпропетровської області таких прикладів досить багато. Наше завдання – не тільки «озброїти» редакторів газет, які реформуються у другому етапі, всіма необхідними юридичними знаннями, а й допомогти колективу зрозуміти економіку свого видання. Щоби надалі розробити стратегію розвитку та нарівні конкурувати з приватними виданнями», – наголошує керівник проекту Олександр Назаренко, голова громадської організації «Асоціація регіональних ЗМІ».
\* \* \*
Галина Литовченко, редактор газети «Нові рубежі», Криничанський район Дніпропетровської області:
“Ми вирішили реформуватись у другому етапі. Оскільки турбує питання збереження за газетою майна, найголовніше – приміщення, адже від орендарів частини нашого приміщення ми отримуємо нормальні кошти. Газета – єдина в районі, відтак маємо можливість отримувати кошти з реклами. Немає боргів. Співзасновники минулий і цей рік коштів на висвітлення у районному бюджеті не передбачають.”
На думку Олександра Бухтатого, представника Головного департаменту інформаційної політики Адміністрації Президента України, реформа з роздержавлення преси в Україні просувається більш-менш успішно.
«Те, що ми бачимо, підтверджує – реформа комунальної преси була потрібна. Загалом за останній рік, за даними Адміністрації Президента України, місцеві райдержадміністрації реформі не заважали. Проблема була в окремих районних та міських радах, які не ухвалювали рішень про вихід із складу співзасновників», – повідомив Олександр Бухтатий.
Він також детально проаналізував узагальнені дані про передплатні тиражі, доходи і витрати, бюджетну підтримку комунальних друкованих ЗМІ. Один з висновків – місцевій пресі вдається уникати різкого зменшення накладів і це дає підстави для оптимізму. Разом з тим потрібно наполегливо працювати над якістю контенту, шукати нові форми взаємодії з читачами, удосконалювати дизайн видань, працювати над збільшенням доходів від реклами тощо.
Довідково. На першому етапі реформуються 244 друковані засоби масової інформації. Найактивніше підтримують реформування редакції комунальних друкованих ЗМІ Житомирської області – 17, Вінницької – 16, Запорізької – 15, Рівненської – 14. Менш активні в Закарпатті, де до першого етапу долучилася тільки одна редакція, в Донецькій – дві. Також у Переліку, затвердженому Кабміном, є 11 видань, засновниками чи співзасновниками яких були центральні органи державної влади, – газети «Пенсійний кур’єр», «Ваше здоров’я», журнал «Вісник Пенсійного фонду України» та інші.
Корисні поради та власний досвід щодо розвитку газети презентував медіа-тренер Валерій Горобець, редактор газети «Трудова слава» (Херсонська область). Адже до початку реформи більшість редакторів районних газет навіть не задумувались про економічні та фінансові показники діяльності редакції, не вираховували собівартість примірника, не користувалися системами стимулювання творчих працівників, не задумувались про взаємозалежність таких показників як надходження від реклами, дохід від реалізації тиражів та дотації з бюджету на підтримку видання.
Наразі експерти пропонують колективам газет, що реформуються, задуматись на економічними ресурсами для подальшого розвитку видання.
Перш за все – це інвестування у якість газети (збільшення обсягу та покращення контенту), нарощування доходу від реклами, організація спільної рекламної діяльності (у партнерстві з іншими виданнями), підвищення передплатної та роздрібної ціни до економічно обґрунтованого рівня. Додаткові можливості – розширення мережі роздрібного продажу видань, вишукувати можливості додаткових доходів, наприклад, надання інших послуг, редагування і випуск друкованої продукції на замовлення, для продажу і так далі. Не обійтись у реформованій газеті без посилення кадрового потенціалу редакцій та осучаснення системи заробітної плати творчих працівників.
Другий важливий момент – зменшення залежності від дотацій з місцевих бюджетів (така дотація лише «консервує» проблеми районки). Одночасно необхідно докласти зусиль для виконання органами влади законодавства про висвітлення діяльності місцевих органів влади різного рівня, включаючи висвітлення діяльності сільських, селищних рад.
Успішними практиками локального медіа-бізнесу поділились Наталія Калініченко, редактор газети «Білопільщина» (Сумська область), та Юлія Бережко-Камінська, головний редактор газети “Ірпінський вісник” (Київська область).
Серед вже апробованих та працюючих варіантів – використання можливостей органів влади, робота з джерелами інформації на місцевому рівні, ефективна комунікація з депутатами місцевих рад та цікавий і незвичний контент місцевого видання. Багато у чому успіх видання залежить від позиції редактора і його можливості організувати творчий процес у газеті.
Найбільш проблемний блок тренінгу – юридичні консультації та питання корпоративного права для редакцій, що реформуються.
Проблеми з перереєстрацією ЗМІ, обранням організаційно-правової форми для перетворення комунальної підприємства, конфлікти з колишніми засновниками щодо майна, розподіл часток працівників редакції – на ці та багато інших питань відповідали Тетяна Котюжинська, президент Асоціації медіа-юристів, юристи-практики Іван Петрикей (Чернігівська область) та Артур Даценко (Сумська область).
\* \* \*
Захід проводився у рамках проекту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США. Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.