Влада заносила на «чорну дошку» колгоспи, підприємства, села, цілі райони. МЕТА: показове (щоб злякати і зламати інших) покарання за невиконання показників заготівлі хлібу або вступ у колгоспи, а пізніше стали особливими репресіями щодо сіл та окремих регіонів, які чинили активний чи пасивний спротив політиці комуністичної партії.
Офіційно введено їх застосування постановою Ради народних Комісарів УСРР «Про боротьбу з куркульським впливом в колгоспах» від 20 листопада 1932 року та Інструкцією до неї. Проте, такі репресії, як і сам термін, почали вживатися ще навесні 1932 року.
Це означало, що треба було:
- негайно припинити всю торгівлю (як державну, так і кооперативну),постачання будь-яким крамом, а наявний вивезти;
- припинити колгоспну торгівлю;
- припинити кредитування у будь-якій формі і дотерміново стягнути раніш видані кредити та інші фінансові зобов’язання;
- провести ретельну «чистку» складу колгоспів та низових органів влади від «контрреволюційних елементів».
Аналіз Мартирологу у Чернігівському обласному томі «Національної книги пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 рр.» показав, що на «чорну дошку» потрапили 4 райони, повністю або частково 4 міста, 20 селищ і сіл, 4 МТС (машино-тракторна станція).
Ось перелік жертв комуністичного гніву:
БАХМАЦЬКИЙ РАЙОН занесений на «чорну дошку» (не пізніше серпня 1933 р.)
- 28 січня 1934 р. — Батуринська МТС.
- 28 січня 1934 р. — Бахмацька МТС.
- с. Григорівка Дмитрівського району (нині Бахмацького району): 29 листопада 1932 р. — одноосібний сектор.
- с. Терешиха Дмитрівського району (нині Бахмацького району): 29 листопада 1932 р. — одноосібний сектор.
БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОН
- м. Борзна: 25 листопада 1932 р. — «зривники» хлібозаготівлі.
- с. Головеньки: 18 березня 1933 р. — Головеньківська сільська рада.
- с. Шаповалівка: 17 листопада та 25 листопада 1932 р. постановою бюро Борзнянського райкому КП(б)У занесено на «чорну дошку».
ГОРОДНЯНСЬКИЙ РАЙОН
- с. Макишин Чернігівського району (нині Городянського району): 13 жовтня 1932 р. — одноосібники — «зривники» хлібозаготівлі.
ІЧНЯНСЬКИЙ РАЙОН
- 28 січня 1934 р. — Ічнянська МТС.
КОЗЕЛЕЦЬКИЙ РАЙОН:
- 8, 11 та 13 березня 1933 р. район був занесений на «чорну дошку».
КОРОПСЬКИЙ РАЙОН
- с. Карильське: 15 та 20 жовтня — колгоспи «Червоний маяк» і «13-річчя Жовтня».
- м. Короп (нині смт Короп): 15 жовтня 1933 р. — колгосп ім. Сталіна.
- с. Краснопілля: 20 жовтня 1933 р. — колгосп «Червоне поле».
КОРЮКІВСЬКИЙ РАЙОН 15 та 20 червня 1933 р. занесений на «чорну дошку».
- с. Козилівка 9 травня 1933 р.
- с. Олексіївка (нині у складі м. Корюківка) 9 травня 1933 р.
- с. Охрамієвичі 9 травня 1933 р.
ПРИЛУЦЬКИЙ РАЙОН
- 28 січня 1934 р. — Яблунівська МТС.
РІПКИНСЬКИЙ РАЙОН
- смт Добрянка Добрянського району (нині Ріпкинського району): 6 березня 1933 р. — Добрянський ліспромгосп.
- с. Любеч (нині смт Любеч): 6 березня 1933 р. — Любецький ліспромгосп.
СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОН
- 14, 15 та 20 червня 1933 р. занесений на «чорну дошку».
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ РАЙОН
- с. Березанка: 13 жовтня 1932 р. — одноосібники — «зривники» хлібозаготівлі.
- с. Довжик: 13 жовтня 1932 р. — одноосібники — «зривники» хлібозаготівлі.
- с. Жукотки: 20 жовтня 1932 р. — одноосібники.
- с. Клочків: 23 жовтня 1932 р. — одноосібники — «зривники» хлібозаготівлі.
- с. Количівка: 13 жовтня 1932 р. — одноосібники — «зривники» хлібозаготівлі.
- с. Малійки: (нині у довідниках відсутнє) 23 жовтня 1932 р. — одноосібники — «зривники» хлібозаготівлі.
- с. Полуботки: 23 жовтня 1932 р. — одноосібники — «зривники» хлібозаготівлі.
- с. Свинь (комуністичний режим назвав його с. Улянівка, а нині це село Вознесенське): 13 жовтня 1932 р. — одноосібники — «зривники» хлібозаготівлі.
- с. Седнів (нині смт Седнів): 25 жовтня 1932 р. — одноосібники —«зривники» хлібозаготівлі.
- с. Слабин :25 жовтня 1932 р. — одноосібники — «злісні зривники» хлібозаготівлі.
- с. Шестовиця: 25 жовтня 1932 р. — одноосібники — «зривники» хлібозаготівлі.
- с. Янівка (нині с. Іванівка): 13 жовтня 1932 р. — одноосібники — «зривники» хлібозаготівлі.
СНОВСЬКИЙ РАЙОН
- м. Сновськ Сновського району 30 березня 1933 р. — Сновський ліспромгосп.
м. ЧЕРНІГІВ
- 30 березня 1933 р. — Чернігівський ліспромгосп.
\* \* \*
Наслідки такої злочинної політики у Чернігівській області, де занесення на «чорну дошку» відіграло суттєву роль: за підрахунками чернігівських істориків Олександра Коваленка та Володимира Ткаченка, здійсненими в 1993 р. на основі співставлення кількості населення в Чернігівській області в 1932 та в 1939 рр. та визначенні щорічного проценту приросту населення, на Чернігівщині кількість жертв Голодомору становила понад 360 тис. людей (в сучасних межах без 17-ті районів, які у 1939 році передали до складу Сумської області, 230 тис. людей). У Чернігівському обласному томі «Національної книги пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 рр.» оприлюднено поіменно 36.818 жертв.
Чому ми згадуємо не тільки про жертви, а також і злочинну політику комуністичного режиму? Щоб знати і унеможливити сьогодні і у майбутньому такі злочини.
З 2014 року це ще важливіше у зв’язку з черговою агресією російського імперіалізму проти України, окупацією частини нашої території. Загарбник змінює свої назви, але сутність таж сама, методи тільки модернізуються. На окупованій частині Донбасу від голоду вмирали пенсіонери і не тільки. Скільки? Взнаємо, коли окупанта виженемо за межи нашої країни…
Сергій Бутко, Український інститут національної пам’яті