Члени клубу, що вже перебувають на заслуженому відпочинку, залюбки зустрічаються щочетверга, щоб поспілкуватися, поділитися досвідом та надихнути одне одного на нові творчі ідеї. А нещодавно, за пропозицією начальника відділу культури і туризму РДА Юлії Ситої, директора міського музею Людмили Бабич та голови ради Корюківської районної організації ветеранів Валентини Погребної гуртківці вирішили взяти участь у виставці «Корюківські барви». «Адже ж он яку красу творять! - розповідали. – Нехай би всі земляки подивилися на це, а не лише «коло обраних». А присвятили виставку 30-річчю створення районної організації ветеранів України.

На початку презентації директор територіального центру Тетяна Штикова розповіла про історію створення клубу та його діяльність, спогадами та враженнями ділилися деякі його учасники – Валентина Більченко, Олександра Попель, Анелія Чорна.

Останню, до речі, як тільки настає четвер, за її ж словами, не може зупинити ані спека, ані злива, ані завірюха з морозами, добирається «до своїх» аж з Трудовика, околиці, що за п’ять кілометрів од центру Корюківки. Вміє і хрестиком вишивати, і гладдю – власних картин в її оселі понад півсотні, а оздоблених пляшок, виконаних у техніці «декупаж» взагалі не злічити! Не раз і до неї подруги-гуртківці навідувалися – запрошувала разом дари лісу збирати. Щиросердна й привітна, вона завжди рада спілкуванню: комусь щось порадити, когось у чомусь розрадити, адже ж на досвід багата – аж семеро дітей має.

Узагалі-то, як кажуть, неозброєним оком було видно, що кожна з жінок вклала у рукотворні витвори часточку своєї душі. Помітно це і в картинах, вишитих бісером, і у вишиваних рушниках, і в декоративних подушечках та скриньках, і в оздоблених глечиках та пляшечках.

Присутні отримували справжню насолоду від споглядання та ділилися враженнями від побаченого, дякували майстриням за їхню творчість та активну життєву позицію. А місцева поетеса Любов Грищенко, яка також завітала того дня до приміщення музею, присвятила талановитим умільницям власного вірша. «Дівчата» ж (саме так вони себе називають!) своєю чергою пропонували всім охочим долучатися до лав їхнього клубу та разом творити красиві й корисні речі. «Будете квітнути, як чорнобривці!» - вигукнув хтось із них. І це було сказано зовсім не жартома. Адже кожен з «Чорнобривців» за допомогою виставки «Корюківські барви» довів, що життя з часу виходу на заслужений відпочинок не закінчується, а тільки починається…

Андрій НАВРОДСЬКИЙ