24 грудня знову вибори голів громад. Тепер роздають і по тисячі гривень, якщо вірити обуреним заявам місцевих політиків. Чому ж так прагнуть у голови громад? Яким медом ті посади намазані?
Холми: «Поставили кросна, щоб прясти»
- «Чому ви покинули спокійну роботу і захотіли керувати громадою? — спитала у Олександра Шевчика, колишнього директора Холминської школи (Корюківський район).
- Стабільна школа вже є, потрібна стабільна громада. Хочеться мати хорошу лікарню, клуби, ФАПи, садочки. Створити щось нове. Наприклад, футбольне поле зі штучним покриттям. Проект на 1,5 мільйона гривень. 30% - кошти громади, решта з держбюджету. Треба розвивати туризм і заробляти гроші. У нас є громадська організація «Джерело відродження». Поставили кросна, щоб прясти килими, смугасті доріжки. Найстарішій майстрині 94 роки.
- Яка у вас нині зарплата?
- Не провокуйте… І так проблем багато. Не вистачає кадрів. Наприклад, до цього часу немає директора школи. Виконує обов’язки заступник. На конкурс не подано жодної кандидатури. Де-юре, школа підпорядковується району. Де-факто, це проблема громади.
Куликівка: «Навчимося заробляти – буде добре»
- Наталіє Миколаївно, чому вас зі стабільної посади, що не передбачає великої відповідальності, понесло у голови ОТГ?
Наталія Халімон, колишня голова райради, відповіла:
- Над цим іноді сама задумуюсь. Пішла, щоб перевірити власні сили. Також це унікальна можливість втілити свої ідеї і принести користь громаді. Ламати завжди легко, створювати важче. Шанс мені дала громада, і його треба використати. Є команда, я на неї покладаюся. Якби була сама, не ризикнула б. Я не боялася програти. Проте і досі перебуваю у поствиборчому синдромі.
- Яка у вас зарплата?
- Нині 16 тисяч гривень. Головою райради я мала 5300 оклад плюс надбавку за ранг, вислугу років і т. д. У травні Кабінет Міністрів додав преміювання. До того отримувала менше.
- Які проекти на меті?
- Плануємо відкрити міні-пекарню. Куликівські ковбаси є, куликівське масло і молоко є, а хлібних виробів немає. Міні-асфальтний завод потрібен, бо у селах дороги — просто катастрофа. Будинок побуту, хоча б один на громаду, хочеться відкрити. Ще будучи головою райради, відправила до Державного фонду регіонального розвитку проект на 8 мільйонів гривень на придбання комунальної техніки. 10 відсотків фінансуватиме громада, 90 відсотків — з фонду. Нині триває конкурсний відбір проектів. Нам потрібні трактор, автобус, сміттєвоз, косарка, машина-подрібнювач деревини. Адже у Куликівськіи центральній районній лікарні котел працює на відходах соняшнику, кукурудзи, подрібненій щепі.
Потрібно створювати майданчик для роздільного збору сміття. Заробляти гроші, а не проїдати. Коли навчимося заробляти, все у нас буде добре.
Семенівка: «Більше можливостей, ресурсів»
- Сергію Івановичу, ви прийшли на посаду голови ОТГ, тому що райдержадміністрації мають ліквідувати? — провокую Сергія Деденка, колишнього голову Семенівської РДА.
- Тому що цікаво працювати, більше можливостей. Те, що я робив, перебуваючи на посаді голови РДА, можу втілювати тут краще, маючи ресурс. Це і енергозбереження, й інші проекти.
- У зарплаті виграли чи програли? Скільки?
- Програв. Скільки, ще не знаю. Я на день вийшов на роботу і потрапив до лікарні. Отримаю — побачу різницю.
- Кажуть, очільники ОТГ відчувають себе князьками.
- Що маєте на увазі? Нікому не підпорядковуються? Я себе таким не відчуваю.
- На який термін вас обрали: 4-5 років?
- Цього ніхто не знає. Кажуть, вибори будуть через два роки.
Бобровиця: «Нема за що вчепити, то чого переживати?»
- Тетяно Миколаївно, навіщо вам посада, де треба крутитись як білка в колесі? — цікавлюся в Тетяни Ковчежнюк, вона працювала головою райради.
- Захотіла туди, де ще нас не було. У райдержадміністрації працювала, в райраді теж.
- У зарплаті втратили?
-Не в грошах щастя.
- Перед виборами за підозрою в хабарництві затримали голову сільради у Бобровицькому районі. Не боїтеся підступів колишніх конкурентів? Провокацій?
- Підступи були, є і будуть. Але якщо нема за що вчепити, то чого переживати? Я з 1998 року працювала заступником у п’яти голів райдержадміністрації, головою ради.
Любеч: «Попрацюємо – побачите»
- Сергію Івановичу, навіщо ви прийшли на цю посаду? — напряму доскіпуюсь до Сергія Пінчука, колишнього командира взводу ДАІ, а тепер голови Любецької громади Ріпкинського району.
- Принести користь громаді. Та у мене принцип: спочатку зроби, потім говори.
Вісник Ч, 21.12.2017 року. Валентина Остерська