Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування“ допомога по тимчасовій непрацездатності в разі здійснення санаторно-курортного лікування надається працюючим, якщо тривалість щорічної (о6сновної та додаткової) відпустки недостатня для лікування та проїзду до санаторно-курортного закладу і назад.

Проте, Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28.02.1991 №796 (далі – Закон №796) встановлені пільгові умови надання даного виду допомоги.

Громадяни, віднесені до I категорії постраждалих внаслідок аварії на ЧАЄС, мають право на одержання лікарняного листка на весь період лікування в санаторіях і спеціалізованих лікувальних закладах з урахуванням часу проїзду туди й назад, з виплатою допомоги по державному соціальному страхуванню незалежно від того, ким і за чий рахунок видано путівку (п. 16 ч. 1 ст. 20 Закону №796). При цьому статтею 71 зазначеного Закону  встановлено, що дія положень Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Враховуючи зазначене, допомога по тимчасовій непрацездатності на підставі  лікарняного з відміткою 7 „Санаторно-курортне лікування“ особі, яка має статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, надається з першого дня за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.