Олександр Білик у 2009 року був зарахованій курсантом першого курсу денної форми навчання до Київського національного університету внутрішніх справ, за фахом “правознавство”. Тоді між Київським національним університетом внутрішніх справ, Головним управлінням МВС України в Чернігівській області та Олександром було укладено договір про підготовку фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за спеціальністю «правознавство».

У договорі було передбачено обов’язок Олександра Білика відшкодувати фактичні витрати на підготовку у разі звільнення з органів внутрішніх справ протягом 3-х років після закінчення навчального закладу за порушення дисципліни.

Через рік Київський національний університет внутрішніх справ був реорганізований у Національну академію внутрішніх справ. А в червні 2013 року Олександр закінчив навчання, і в цьому місяці був призначений на посаду оперуповноваженого Чернігівського міського відділу УМВС України у Чернігівській області.

Але ж не пройшло 3 роки, як 18 березня 2016 року, Олександр був звільнений зі служби у поліції згідно «у зв’язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного Статуту Національної поліції України».

Грунтуючись на вищевикладеному, Національна академія внутрішніх справ у грудні 2016 року звернулася до суду з позовом до Олександра Білика з вимогою про стягнення витрат з утримання у навчальному закладі у розмірі 36 122,68 гривень.

16 березня Деснянський районний суд Чернігова розглянув цю цивільну справу та прийшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Згідно з Рішенням Конституційного суду України «держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах” необхідно розуміти так, що безоплатність освіти як конституційна гарантія реалізації права на освіту означає можливість здобуття освіти в державних і комунальних навчальних закладах без внесення плати у будь-якій формі за освітні послуги визначених законодавством рівня, змісту, обсягу і в межах тих видів освіти, безоплатність яких передбачена частиною третьою статті 53 Конституції України. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Законом України «Про вищу освіту» норми про обов’язковість трирічного відпрацювання та відшкодування у встановленому порядку до державного бюджету вартості навчання не встановлені, а тому Порядок відшкодування особами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України суперечить змісту вищевказаного Закону та не може застосовуватись до спірних правовідносин.

Таким чином, обов’язковість відпрацювання та відшкодування вартості навчання випускниками вищого навчального закладу призводить до порушення їх конституційного права на працю, що вільно обирається або на яку вони вільно погоджуються, та порушення права на безоплатність вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах.

Виходячи з вищевказаної норми Конституції України, суд вирішив відмовити повністю у задоволенні позову Національної академії внутрішніх справ до Білика про стягнення витрат з утримання у навчальному закладі у розмірі 36 122,68 гривень.

За повідомленням Gorod.cn.ua