Минулого тижня Петро Порошенко підписав закон про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
Експерти кажуть, що Закон містить прогресивні норми щодо призначення членів НКРЕКП на відкритих конкурсних засадах, незалежності регулятора в прийняті ним компетентних та справедливих рішень, відкритості та гласності процесу державного регулювання.
Закон було проголосовано у ВР 22 вересня. Він складається з чотирьох розділів, статтями яких встановлюються особливості організації діяльності НКРЕКП, її функції та повноваження, порядок підготовки рішень Комісії, особливості здійснення контролю на ринках енергетики та комунальних послуг.
{jb_blackbox}Довідково. Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), створено у 2014 році відповідним Указом Порошенка. НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг.{/jb_blackbox}
Як відомо, НКРЕПК — ключовий сегмент нових стосунків у енергетиці, де Україна будує ринкову економіку. Вона повинна контролювати монополії. Теперішній голова Комісії під постійним вогнем критики експертів та опозиційних партій. Незважаючи на підтримку інституцій ЄС закон також приймався непросто, дискусія була гострою і залишається такою досі.
Хоча на ухвалення закону давно очікували міжнародні партнери, його прийняття вимагали активісти, не обійшлося без скандалу. Напередодні депутати профільного комітету посварилися з приводу маленької, але дуже важливої деталі: способу ротації членів Комісії. У версії минулого тижня всі члени комісії мали пройти конкурс упродовж шести місяців із моменту набуття чинності закону. Профільний комітет вніс правку, яка розтягує процес ротації на 18 місяців, і парламент її підтримав. Це, зокрема, дозволить чинному голові Комісії Дмитрові Вовку залишитися працювати трохи довше.
До речі, до критики йому не звикати — Дмитра Вовка неодноразово звинувачували в лобіюванні інтересів олігархів та команди Президента. Теперішній голова Комісії під постійним вогнем критики експертів та опозиційних партій.
\* \* \*
Одразу після ухвалення закону Український кризовий медіа-центр зібрав в прес-центрі експертів, щоб з'ясувати: що потрібно зробити, щоб цей закон почав працювати в інтересах споживачів?
Роман Ніцович:
- Чого очікуємо від нового регулятора після того, як закон вступить в дію?
- Це те, що буде більша відкритість, тобто питання, які стосуються розгляду тарифних методологій вони, скажем так, документація щодо них, буде оприлюднуваютися заздалегідь. Ця документація буде включати і аргументи, розрахунки відповідні, а також реакцію регулятора на ті звернення, ті пропозиції, які надходять у процесі обговорення.
- Новий закон також визначає, що ті речі, які стосуються місцевого розвитку, які зачіпають права громад, вони можуть розглядатися в тому числі на місцях. Я думаю, що у нас дуже багато громад, дуже багато, скажім так, комунальних підприємств, які підлягають регулюванню, але мабуть варто брати якісь основні питання, можливо це будуть якісь пілотні такі слухання на місцях, які ми хотіли би побачити.
- Наступна річ це те, що регулятор буде не тільки контролювати учасників ринку, а й моніторити показники і потенційно ми можемо отримати цілий пласт нової інформації про ринок, про стан кокуренції на цьому ринку, і ми б хотіли бачити щоб ця інформація розкривалася на певній регулярній основі.
- Ще що очікуємо: це те, що регулятор розглядатиме скарги від споживачів і безпосередньо прийматиме рішення. Тобто така буде певна функція омбудсмена без омбудсмена поки що, побачимо наскільки регулятор справиться.
Роман Ніцович
\* \* \*
Тетяна Бойко:
- Хотіла б зупинитись на трьох аспектах, один з них вже фактично згадав Роман. Перший, це доступ до інформації, друге, це відкриті обговорення і третє, це оприлюднення порядків рішень і їх обгрунтування.
- Отже, щодо інформації: буквально, ну зараз досить складно сказати там яку потенційну інформацію НКРЕКП може вважати конфіденційною, але що ми маємо , наприклад, на сьогодні. На сьогодні споживачу дуже цікаво було б, наприклад, знати склад тарифу, повний склад. Якщо ж вони заходять на сайт інформації для споживачів там є дуже агреговані дані, загальні.
- Більш конкретну інформацію, наприклад, що входить до складу тарифу на централізоване опалення конкретно на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії і послуги опалення, наприклад , для підприємства Львівобленерго можна подивитись там в розділі «рішення комісії» конкретне рішення, швидше за все воно буде навіть там називатися «про встановлення цін на теплопостачання», треба дуже довго шукати там, яке це рішення і там, тільки його знайшовши, можна зайти, розгорнути там, побачити цю структуру. Там же ж можна і побачити інвестиційну програму.
- В іншому ж зовсім розділі публікуються, наприклад, звіти про виконання інвестиційних програм. Ще в іншому розділі — звіти про перевірку діяльності. І, тільки там взагалі не публікуються, але можна дістати шляхом надсилання запиту про доступ до публічної інформації, звіти самих підприємств.
- Тобто фактично людина станом на сьогодні не може подивитися куди все-таки витрачаються її кошти, які закладені в тарифі.
- Національна комісія вже прийняла певні зміни і правила до форм звітувань, але в будь- якому випадку, на нашу думку, жоден показник не може вважатися конфіденційною інформацією.
- Абсолютно все, що входить до складу і структури тарифу, ця інформація має бути публічною і повинна оприлюднюватись на сайті , а не витягуватися кліщами з підприємства монополіста чи з Національної комісії.
Тетяна Бойко