Окрім молоді на гачок «акул бізнесу» потрапляють жінки, яких не всі роботодавці ставлять в один ряд із чоловіками лише через статеву ознаку. Мовляв, гроші має заробляти чоловік, а жінка працює від нудьги (або щоби заробити на шопінг).
Ще цікавіша ситуація спостерігається, коли на роботу проситься вчорашня студентка.
Чому роботодавцям жінку подавай?
Вітчизняна статистика із року в рік наводить дані, що жінки отримують на 30% меншу заробітну плату, ніж чоловіки. Тут є кілька причин.
— По-перше, жінки погоджуються на меншу платню. Коли була економічна криза 2008 року, то роботодавці звільняли чоловіків, а вільні вакансії дуже швидко заповнили жінки, які погодилися виконувати ту саму роботу за меншу оплату. Преміювання теж розподіляється на користь чоловіків.
По-друге, у відрядження більше відправляють чоловіків. Рівень зайнятості такий, що більш високооплачувані роботи зайняті чоловіками, а менш — жінками.
Досі за чоловіком зберігається роль особи, що заробляє гроші на всю родину. Водночас у країні дуже малий відсоток сімей, де працює лише одна особа, — розповіла журналістці «Часу Чернігівського» докторка політології, директорка ВОГО «Гендерний центр», членкиня правління Всеукраїнської громадської організації «Жіночий консорціум України» Оксана Ярош.
Та як би себе не поводили роботодавці (до речі, це звичайні люди зі своїми страхами та комплексами), але закон не дозволяє їм ілюструвати гендерне упередження. Мова йде про Закон України «Про рівні права та можливості жінок та чоловіків України», який прийнятий 2005 року.
— Роботодавець не має права писати у вакансії, що він шукає виключно жінку чи чоловіка. Однак варто пам’ятати, що в Україні понад 300 професій заборонені для жінок. Це пов’язано зі шкідливим для здоров’я виробництвом, нічними змінами. Постає питання здорового глузду: хіба для чоловіків треба шкідливі роботи? У цій сфері ми маємо поступ, але це відбувається поволі.
У Верховній Раді України створено Міжфракційне об’єднання «Рівні можливості», куди входять депутати із різних фракцій, які об’єднались для розвитку умов для рівних прав та можливостей жінок та чоловіків. У тому числі, вони заявили про внесення змін у Трудовий Кодекс України, — додає Ярош.
Читати також: «Неправильний» роботодавець: «Візьму на роботу жінку, бо їй можна заплатити менше»
А чому не подавай?
Роботодавці гендерно упереджені, адже мислять із погляду власної вигоди: «От візьму молоду жінку після вишу на роботу, а вона в декрет, потім маленька дитинка, а це лікарняні». При цьому мало хто думає, що чоловік теж може мати якісь проблеми та просити відгули/відпустки чи просто не виходити на роботу через згубні звички.
— У Німеччині є такий закон, що при однаковій компетентності надають перевагу тій статі при прийнятті на роботу, яка є в меншості. Так держава дбає про баланс колективів, бо це більш психологічно здорові колективи.
Спостерігала це в Північній Рейн-Вестфалії, коли проректором у технічний університет узяли жінку на посаду, бо колектив був переважно чоловічий, — ділиться досвідом Оксана Ярош.
Читати також: Дипломи з відзнакою пішли в небуття, або Роботодавці шукають працівників за статтю?
На жаль, в Україні гендерне питання піднімається лише зараз. Чомусь вважається, що в декрет має йти суто жінка, а чоловік має працювати. Взагалі-то це питання кожна родина має вирішувати самостійно, залежно від конкретної ситуації: відпустку по догляду за дитиною може взяти будь-хто (тато, бабуся, дідусь). Інша справа, що треба постійно розвиватись і робити ринок праці дружнім як для жінок, так і для чоловіків. Адже, як бачимо, при прийомі на роботу фахові знання – не завжди головніший критерій для жінки.
Юлія КОВТУН