То що ж ця ініціатива означає для регіону і чи приживеться тут?
Хліб, що з кожним днем лише смачніший
Як розповів генеральний директор підприємства Геннадій Макаренко, за основу взято традиції хлібопекарства латвійців. До слова, в давнину у Латвії кожне село мало свій неповторний рецепт цього продукту.
Технологія проста і складна водночас: мінімум обладнання, зате максимум людської праці.
Процес народження хліба розпочинається з підбору борошна. Дивно, але з цим інгредієнтом в Україні виявляється є проблеми.
Пшеничне та житнє борошно вищого ґатунку є дорогим, відтак незатребуваним. Тож у сільськогосподарській Чернігівщині його знайти важко.
Наступний етап — приготування закваски. Вона відстоюється дві доби у осикових діжах при температурі не менше 30 С. Кожну діжу обов’язково треба помішувати щогоди. При виготовлені закваски не використовуються пресовані дріжджі, крохмал чи якісь інші консерванти.
Тісто замішують з без додавання соняшникової олії. Використовують олію ріпаку та тмін.
Формування буханця — особливе мистецтво. Паляницю створюють виключно руками. І відправляють спеціальну пічку, де температура поступово наростає від 200 до 500 С.
Відразу з жару смаколик не подають до столу. Йому треба ще дозріти кілька діб. Чим більша паляниця, та чим довше вона відстоялася, тим вона смачніша.
Пекти хліб — справа сильних
Наразі на пекарні працюють здебільшого чоловіки. Адже робота важка фізично та здебільшого при високій температурі.
Цікаво, що технологи живуть безпосередньо на заводі. Для цього фахівцям із Латвії облаштували тут житло.
Зміна закінчується, як тільки допечеться партія хліба.
Спеціалістів за власний кошт підприємство навчало в Латвії від 3 до 6 місяців.
Дороге задоволення не здешевлюватимуть, щоб втримати марку
Зараз підприємство випускає 16 сортів продукції. Це 10 сортів хлібів — від кисло-солодких до житніх сорітів. А також 6 різновидів іншої продукції – грінок, чіпсів та сухариків.
Поки що в Чернігові зустріти цю продукцію можна в магазині «Лис Микита» та супермаркеті «Сільпо» в ТРЦ «Hollywood».
Так як вартість кілограмового буханця одного з видів досягає майже 80 гривень, хліб ріжуть. Таким чином отримують товарну позицію вагою 200-400 грамів та вартістю 25-30 гривень
Технологія не дозволяє відразу випікати хліб такою порцією. Є у виробництві і брак (наприклад тріснутий буханець чи зламаний сухарик). Такий товар згодовують коням одного з господарств області. У продаж з нижчою ціною не пускатимуть принципово: «Рижський Хліб» — елітний.
Потужна інвестиція — діло випадку
Відпочатку завод планували будувати у Білій Церкві. Однак, латвійських підприємців запросили погостювати до Чернігова, де є Почесне консульство. Відбулася розмова з місцевими керівниками й інвестору запропонували у буквальному розумінні стіни (приміщення без покрівлі). Перша черга будівництва вартістю близько двох мільйонів євро закінчилася трохи більше, як за рік. Планують ще дві черги.
Читати також: Ризький бальзам на українські рани, або Як сіверяни з латвійцями поріднилися
Точка зору:
Владислав Атрошенко, Чернігівський міський голова: Це надзвичайно позитивна подія, і я вдячний інвесторам за такий вчинок. Безумовно, це їх сміливий крок. У них нішева продукція, неширокого вжитку, і з точки зору логістики правильніше було би розміщати таке підприємство ближче до Києва або центральної частини України. Але вони прийшли сюди.
Ангеліна Крива, студентка: Такого хліба ще не бачила. Можливо й купуватиму. Мені не треба на кілька днів більше, як половину паляниці і то він псується. А як цей корисний, смачний і нічого йому за тиждень не стається, то чому б ні.
Віктор Плющ, пенсіонер: Я б і радий спробувати такого хліба, але не з нашими пенсіями. Хоч маю сказати, що справжня українська паляниця нічим не гірша. Мама теж замішувала тісто руками без дріжджів та в діжі. І шкуринка, яка смачнюча була.
Людмила Шуміло, працівниця банку: Купувала кілька разів для канапе на родинні свята. Справді смачний. Однак на щодень для великої родини занадто дорого.
Фото з відкриття заводу за посиланням.