{jb_greenbox}Приготовану поза домом їжу вживають 30% дорослого населення (серед людей до 40 років — 51%, у віці 40 років і старші — лише 17%). Лідерами відвідування є кафе або бістро, на які припадає 40% останніх візитів, а ресторани відвідує лише 9% населення. Популярними також є харчування в піцеріях (18%), кав’ярнях (17%) і купівля готової їжі у вуличних кіосках/прилавках із їжею (17%). Такі дані наводить Київський міжнародний інститут соціології (КМІС), який у лютому провів всеукраїнське опитування громадської думки.{/jb_greenbox}
Графік 1. Частка людей, які хоч раз протягом місяця харчувалися поза домом за демографічними та поселеньськими групами
Основні факти щодо харчування жителів України поза домом
30,1% дорослого населення споживали приготовану поза домом їжу протягом останніх 30 днів. Це показник майже не змінився з минулого року.
Чим молодше люди, тим частіше вони харчуються поза домом. Серед молодших за 30 років таких 55%, у групі 30–39 років — 45%, у групі 40–49 років — 33%, а далі ця частка стрімко падає.
Чоловіки до 40 років у 1,4 рази частіше харчуються поза домом, ніж жінки відповідного віку.
Якщо в селах кожен п’ятий харчується поза домом, то в середніх і великих містах таких понад третина дорослого населення.
Протягом місяця, 14% усіх опитаних обідали поза домом, і ще 13% мали перекуси або вживали напої протягом дня. Дещо менше (7%) відмовилися від приготування вдома вечері.
А найменш популярними є сніданки поза домом, оскільки лише 4% повідомили, що вони за останній місяць снідали поза домом.
А де обідають чернігівці?
Графік 2. Набільш популярні місця громадського харчування
На великих підприємствах, в адміністративних будівлях, у школах та деяких корпусах навчальних закладів є «демократичні» їдальні, де можна підобідати за 25–30 гривень (якщо 21 робочий день, то це коштувати десь 546–630 гривень).
У недорогих закладах харчування за ці гроші принесуть лише бульйон. У кращому випадку. У кафе та ресторанах у центрі комплексний обід може стати в 70 гривень (орієнтовно 1470 гривень на місяць).
«Час Чернігівський» поцікавився в місцевої молоді, де вони обідають. Адже, якщо взяти до уваги центр, то біля закладів харчування на алеї від Красної площі до Дитинця постійно людно. Зайняти місце не так уже й легко. Та це лише візуально.
Здебільшого вони використовуть обід як гарний привід побачитися з друзями, або втекти з роботи та випити кави.
Молодь полюбляє навідуватися до закладів, які щойно відкрилися, або куштувати новинки в старих ресторанах, кафе та пабах. Не на камеру вони зізнаються, що системності в цьому немає. Сьогодні найдорожчий ресторан, завтра — тістечко й кава. А от сімейні люди переважно беруть обіди із собою.
Крістіна Мінко, маркетолог: Пасочки беру із собою на роботу, іноді ходжу додому їсти, тому що живу близько від роботи. Готову їжу замовляю дуже рідко, бо можу приготувати смачніше й дешевше сама.
Якщо не встигаю (дуже рідко), то купую піцу з «Марконі» або шаурму з «Хоровац». Дуже любили «Бубу», поки вона не згоріла. Обід іноді купую в магазині: сир, йогурт, дитяче харчування або кефір, зазвичай коштує 30–35 грн.
А ось чоловік на роботі їсть у їдальні. Бере картоплю з котлетою, салат або суп, чай і булочку. Це коштує 24–35 грн (їдальня в районі КСК).
Доставкою їжі додому не користуюся. Кафе обираю за принципом смачно й «безпечно», але частіше я в кафе не їм, а п’ю каву, бо здоров’я потрібно берегти:) Хоча в Чернігові сервіс у харчуванні більш-менш нормальний, якщо порівнювати з продажами або послугами краси. Але ціни з накруткою 400 % і + це занадто, що й зупиняє.
Сергій Мекшун, менеджер з підбору персоналу: Або беру з собою, або купую щось в магазині «Союз» чи піцерії «Базис». Все залежить від настрою та обставин.
Раніше робота була недалеко від дому, там і обідав. Це був найідеальніший варіант.
Микола Васильович, охоронець одного з продуктових супермарктів: Кулінарію, звісно, не купую. І вам не раджу! Однак котлетки своєї дружини з макаронами на роботу беру. Вона в мене кухар, тож може зварити суп навіть із сокири.
А от син працює офісі в центрі міста, тож часто зустрічається з друзями в кафе та барах. Він мені каже, що це не забаганка, а вимога часу, мода, дідько її бери…
{jb_blackbox}Довідково. За січень-лютий 2018 року на Чернігівщині за медичною допомогою з приводу захворювання на інфекційні хвороби звернулося близько 53 тисяч осіб, що на 4,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Зростання відбулося через збільшення кількості захворілих на ГРВІ. За звітний період в області відмічене зменшення загальної кількості захворілих на кишкові інфекції на 5,7%. В той же час зареєстровано спалах сальмонельозу в Борзнянській школі-інтернаті (за медичною допомогою звернулось 36 осіб). Епідситуацію в області можна характеризувати як нестійку - рівень захворюваності людей на інфекційні хвороби не перевищує середні багаторічні показники, проте є сприятливі умови для поширення цих хвороб.{/jb_blackbox}