Новини про те, що ціни підуть «у вільне плавання» насторожила пересічних українців. Підігрівати ситуацію почали політики, запевняючи, що це неодмінно призведе до змови виробників і чергової хвилі здорожчання харчів.Чи є економічні підстави для таких невтішних прогнозів?
Кабінет Міністрів України 7 червня прийняв постанову № 394, якою скасував низку своїх попередніх постанов, що стосуються впливу держави на порядок формування цін на продовольчі товари. Серед них – скасування права вимагати від виробників попередньо декларувати ціни та необхідності подавати до Держпродспоживслужби обґрунтування їх зниження чи підвищення. Держава також перестане регулювати ціни на продукти соціальної групи, зокрема, не забезпечуватиме стабільності вартості хліба.
Так, більше не діятиме норма, за якою виробники не могли встановлювати більш ніж 15% націнку на свою продукцію, а продавці – більш, ніж 15% націнку на оптові ціни виробника на 15 основних груп товарів, серед них хліб, борошно, крупи, цукор, молоко, масло, олія, яловичина, свинина, м’ясо птиці.
Тобто, держава більше не втручатиметься у цю сферу, надалі ціни залежатимуть лише від ринкових законів – попиту і пропозиції. Де-факто це означає, що виробники зможуть закладати будь-який прибуток при формуванні оптової ціни, а роздрібні торговці встановити хоч 100% надбавку до оптової ціни, якщо товар користуватиметься попитом.
В Кабміні заявили, що рішення відпустити ціни зменшить адміністративний тиск на бізнес і посилить конкуренцію, а виробники зможуть швидше реагувати на зміни кон’юнктури на ринку.
Втім, після новин про скасування держрегулювання, посипалися прогнози, що ринкове ціноутворення в українських реаліях не спрацює, мовляв, при олігархизації та слабкій роботі Антимонопольного комітету виробники змовлятимуться і встановлюватимуть ціни на власний розсуд, а на не підставі економічних чинників.
Оскільки, гаманці українців уже відчули подорожчання – у травні продукти харчування, за даним Держстату, здорожчали на 2,3% (через появу нового врожаю фрукти піднялися в ціні на 16,7%, овочі на 12,8%) заяви про те, що з 1 липня ціни можуть знову поповзти вгору підвищують градус соціальної напруги.
Втім, економісти заспокоюють – скасування державного регулювання – крок у правильному напрямку, адже в Україні воно ніколи не діяло на практиці і, тим паче, не захищало від росту цін, а коли виробникам доводилося домовлятися про підвищення цін з чиновниками - породжувало хабарництво.
«Будь-яке регулювання цін, на мою думку, в принципі шкідливе. Але питання в тому, що в Україні воно мало номінальну функцію. Практично ніхто нічого не регулював, а часто використовували (цей інструмент. – авт.), коли треба було «притиснути» неугодних. Це був якийсь рудимент, який практично не використовували за тим призначенням, за яким декларували», – каже доктор економічних наук, співробітник Інституту регіональних досліджень НАН України Віктор Борщевський.
Річ у тому, що виробники з легкістю обходили урядові обмеження. До прикладу, під державне регулювання потрапляв хліб простої рецептури, який випікають з борошна, солі та дріжджів. Якщо до тіста додати ще один інгредієнт – олію чи цукор, ціну на цей хліб урядова постанова вже не регулюватиме. Щоб обійти державне регулювання, бізнесу достатньо випустити товар «покращеної» якості чи в новій упаковці.
За словами Віктора Борщевського, у світі держави рідко втручаються у процес ціноутворення. Єдиний виняток – монополії. Аби такі виробники не могли користуватися своїм становищем, уряди запроваджують фіксовані ціни. У інших випадках, певний економіст, державне регулювання цін є шкідливим для ринку.
Що ж до можливих змов виробників, то вони були і до скасування державного регулювання цін, каже експерт економічних програм Центру Разумкова Володимир Сіденко. Україні давно потрібно посилювати механізми діяльності Антимонопольного комітету і це, зокрема, передбачає Угода про Асоціацію з ЄС.
«Регулювання цін, насамперед, має бути у вигляді контролю за ринковим середовищем, оскільки адміністративні ціни – це не ринковий засіб. Через це економіка стає викривленою, інвестори отримують неправильні цінові сигнали й інвестиції йдуть не в ті сфери, які потрібно. Викривлення цін і відхилення їх від об’єктивної основи – це найбільш серйозний економічний недолік, який може існувати», – наголосив Сіденко.
Економічних підстав для зростання цін, певні експерти, сьогодні немає. Насправді Уряд ще з 1 жовтня 2016 року в рамках пілотного проекту ввів обмеження на державне регулювання цін на продукти харчування.
«Ціни можуть зрости в одному випадку – якщо Уряд надрукує гроші. Припустимо, що бракуватиме грошей на бюджетні витрати, на субсидії (зараз масово декларують, що їх треба переглядати), а це значить – бюджет вже просідає, тоді друкануть грошей і ціни виростуть. Якщо цього не відбудеться, об’єктивних причин для зростання цін нема. Бо, якщо взяти хлібний ринок, монополістами є агрохолдинги, які виробляють зерно, але серед пекарень конкуренція є. Тому, якщо не надрукують грошей, то підстав для зростання цін я не бачу», – зазначив Борщевський.
На зміну регулюванню цін має прийти цільова допомога малозабезпеченим – бо регулюючи ціни, держава одночасно дотує і багатих, і бідних. До прикладу, в США малозабезпечені отримують спеціальні талони на їжу, це гарантує, що вони не відмовлятимуть собі у продуктах мінімального споживчого кошика. Програма на кшталт такої мала б з’явитися і в Україні. Але чи підуть урядовці далі за скасування державного регулювання цін?
Мар’яна Білозір,