Не встигли закінчитися чергові вибори в ОТГ, як основні учасники перегонів поспішили якомога голосніше заявити про свою безумовну Перемогу.

Наприклад, БПП, вустами Сергія Березенко, використавши для цього трибуну Верховної Ради; «Батьківщина» — у проміжку між першим і другим «раундами» на своїй прес-конференції; Аграрії — у своїй партійній газеті та соцмережах; «Наш край» — через свою прес-службу та на зустрічі в тісному колі в «Градецькому».

Коротше кажучи, переможців немає, перемогла Дружба! Дуже хотілося б, щоби це було дійсно так! Щоб у результаті у виграші опинилися ВСІ жителі новостворених громад.

Проте сам хід цієї кампанії, як і гучні переможні реляції, викликають деякі сумніви.

КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ

Коротко про те, що часто не бачать партійні вожді та їхні технологи (останні, щоправда, можуть і приховувати). Головне — перемогти, а ось у чому і якою ціною, це вже друге питання.

У результаті виборів 18 грудня, главами громад стали п’ять (!) самовисуванців із шести, серед 103 депутатів — 44 (43 %) самовисуванці! Ау, партійці, ви про це ще не замислювалися? Навіть ті, кого ви підтримували (і не лише на словах), відмовилися реєструватися під вашими прапорами.

А може хтось у партійних штабах уже проаналізував співвідношення депутатських мандатів 2016/2015?! Таки знову цікаво виходить. Візьмемо аграріїв, наприклад. У них у Коропі було три депутатських мандати, а став один! У «ПК» у Корюківці було три мандати, стало два. Те ж саме в БПП, Радикалів і всіх інших. Бувало і навпаки. Однак усе це треба аналізувати перш, ніж святкувати перемогу. Про що це говорить, до чого справа йде, а може й зовсім ця Піррова перемога?!

Як відомо, результат виборів багато в чому залежить від наявності та ефективного використання ресурсів виборчої кампанії. Як правило, цим займаються виборчі штаби, що розгортаються на даний період. Треба зазначити, що в цій кампанії розгортання штабів, за винятком «Нашого краю» не було. Виборчою кампанією керували місцеві партійні організації.

Об’єктивно, їм було важко протистояти ресурсної кампанії «НК». Насамперед у фінансовому забезпеченні та супроводі виборчої кампанії. Що зрештою і визначило хід результат виборів, а також охарактеризувло нову виборчу кампанію.

Суть кампанії в ОТГ являла собою не кращу копію кампаній 2014–2015 років. Копія, як відомо, завжди гірша за оригінал. Ось і в нашому випадку один із найбільш ресурсних суб’єктів цієї кампанії, як мені видається, далеко не кращим чином розпорядився ними. А деякі з них, треба прямо сказати, просто дискредитував (простіше кажучи — спалив).

Мова йде про інформаційний ресурс, і його основу (медійну) — інтернет-видання. По суті, видання, яке позиціонує себе як «чесні новини» було перетворено на джерело, м’яко кажучи, недостовірної інформації та чорного PR-a.

Мало того, що статті в підтримку своєї політичної сили й кандидатів, публікувалися під різними рубриками, з порушенням статей Закону про вибори, а самі журналісти брали участь у екзит-полів порушували цей Закон, деякі матеріали містили прямі звинувачення своїх політичних конкурентів мало не в державних злочинах. Чого тільки варта згадка «… про бажання конкурентів будувати місцеві ДНР і ЛНР замість сильних громад!!» Ну прям донос у стилі 37 року.

Практично протягом усієї кампанії журналісти навішували своїм конкурентам політичні ярлики й голослівні звинувачення. Про які вже тут журналістських стандартах та журналістської етики може йти мова?! Життя то виборами не закінчується. У нас уже є приклад «чесного» місцевого телеканалу. Тепер ось і інтернет-видання є.

Багато моїх колег і знайомих журналісти вважають, що в конкретних громад саме завдяки грошам і досягнуто результатів. Безумовно, фінансовий ресурс завжди був і буде одним із базових. Але необмежений фінансовий ресурс, звісно, вселяє впевненість та оптимізм, але геть відбиває мізки.

Пригадаю лише кілька важливих, на мою думку, моментів навколо яких не вщухали пристрасті:

· Підвезення людей на дільниці. При наших дорогах і транспортномій мережі, не бачу в цьому порушення. Працюйте з людьми, переконуйте, і тоді в кабінці для голосування, людина не дивлячись на те, ЯК він потрапив на ділянку, зробить СВІЙ вибір.

· Фінансування так званої сітки. А чи замислювалися її організатори та виконавці про те, як вони будуть працювати з цими людьми вгромадах? Сьогодні ви їм РОЗДАВАЛИ гроші, а завтра, під знаменами та гаслами децентралізації будете закликати Цих людей ЗАРОБЛЯТИ гроші! Впевнений, роздача відгукнеться.

· Як відомо, нічого не буває вічним. У тому числі і гроші, адже вони теж закінчуються. Крім того, виборче законодавство в нас постійно змінюється. І хто знає, чи не повернуть у Закон норму про зняття кандидата за підкуп виборця найближчим часом. Тема то нині в тренді.

Та і про якість депутатського корпусу народ у нас постійно згадує «незлим тихим словом». Чого тільки ці «професіонали-політики» не наприймали! І якщо вже ми встали на шлях децентралізації, а депутатський корпус ОТГо бираємо по кальці парламентських кампаній, то на який результат розраховуємо?! Який «децентралізований рай» чекає на жителів нових громад?!

Ось про що варто задуматися…