Під час дослідження шляхом опитування вивчалися думки й погляди дорослих жителів України (віком від 18 років) стосовно користування засобами масової інформації, протидії російській пропаганді та медіаграмотності населення.
Як виявилось за результатами дослідження, абсолютна більшість жителів України (86 %) отримує інформацію про ситуацію в країні і світі від українських телеканалів. 27 % українців отримують інформацію з українських інтернет-сайтів, 24 % — із соціальних мереж. Для ще 18 % основним джерелом виступають особисті соціальні кола: родичі, друзі, сусіди, колеги та інші. Іншими джерелами користуються не більше 8 % населення. Зокрема, 5 % респондентів зазначили, що вони отримують інформацію про ситуацію в Україні і світі з російських телеканалів.
Топ-каналами за загальною аудиторією в цілому є «1+1» (дивляться 61 % українців), «Інтер» (48 %), «Україна» (44 %), ICTV (39 %), СТБ (36 %), Новий канал (18 %) і канал «112» (15 %). Коли йдеться про довіру до інформації — не більше 35 % довіряють конкретному каналу. Ці ж сім каналів — у топі за кількістю населення, що довіряє їхній інформації: «1+1» (35 %), «Інтер» (22 %), «Україна» (22 %), ICTV (20 %), Новий канал (6 %) і канал «112» (8 %).
Разом з тим, тільки чверть українців-телеглядачів (27 %) вважає, що українські канали справді подають об’єктивну інформацію про події в Україні та взаємовідносини України, Росії, «ДНР» / «ЛНР». Натомість помітно більше людей (43 %) переконані, що інформація не відповідає дійсності (ще 30 % не змогли відповісти на запитання).
35 % респондентів стверджують: якщо вони отримали інформацію з українського загальнонаціонального, російського, місцевого ЗМІ або ЗМІ «ДНР» / «ЛНР», то вони перевіряють її у ЗМІ «іншої» сторони. Водночас трохи більше половини (52 %) не перевіряли б інформацію.
Водночас у разі суперечливої інформації з різних джерел 58 % віддають перевагу українським загальнонаціональним ЗМІ і лише 1 % віддали би перевагу російським ЗМІ або ЗМІ «ДНР» / «ЛНР».
Примітним є той факт, що більшість українців визнає, що отримує недостатньо інформації про стратегії та цілі держави щодо Криму (63 % проти 23 %, які оцінили свій рівень як радше або повністю достатній), щодо непідконтрольних територій «ДНР» / «ЛНР» (60 % проти 26 %) і щодо нового закону про реінтеграцію Донбасу (68 % проти 13 %).
Жителі України відповідальність за протидію кремлівській пропаганді покладають радше на державні органи: на думку 49 % респондентів, саме вони мають вживати відповідних заходів. Ще 33 % пропонують «розділити» відповідальність між державними органами і громадськими організаціями.
Українці не мають однозначної думки щодо того, в чому полягає секрет впливу російської пропаганди. Частіше, ніж інші, висловлювалися думки, що це наслідок істотних ресурсних вливань у пропаганду (38 % дотримуються такого погляду), відсутності критичного мислення у звичайних людей (33 %) і підкуп Росією ЗМІ та політиків в інших країнах (30 %).
Трохи більше половини українців (53 %) вважають, що вони принаймні в більшості випадків здатні відрізнити якісну інформацію від дезінформації та фейків (у т. ч. 20 % вважають, що завжди можуть відрізнити якісну інформацію від фейків). Третина українців (31 %), навпаки, вважають, що вони або взагалі не можуть відрізнити, або можуть лише в меншості випадків.
Більшість жителів України (61 %) вважає, що держава і громадські організації мають докладати зусиль для підвищення медіаграмотності. Практично серед усіх соціально-демографічних категорій населення більшість вважає потрібним навчання медіаграмотності. Та водночас немає однозначної думки, на кого в першу чергу треба спрямовувати зусилля. Відносно частіше ті, хто вбачають необхідність у такому навчанні, кажуть, що пріоритет має бути за навчанням підлітків (48 %), дещо рідше кажуть про дорослих (29 %).
Повний текст аналітичного звіту доступний за посиланням.