Як зауважують фахівці, закон захищає таких дітей, у тому числі — їхнє право на житло.
Діти-сироти й діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років, мають право згідно із законодавством стати на соціальний квартирний облік за місцем походження або проживання до влаштування під опіку, піклування, прийомну сім’ю, дитбудинок сімейного типу, державні установи за заявою опікуна, піклувальника, державного опікуна, батьків-вихователів, прийомних батьків. Після досягнення 18 років такій дитині протягом одного місяця мають надати соціальне житло до надання іншого впорядкованого житла для постійного проживання, причому безоплатно.
Та «мають надати» не завжди отримує форму доконаного виду. Причин для цього декілька: відсутність такого житла чи коштів на нього; відсутність бажання працювати з цією проблемою у деяких чиновників; відсутність знань, можливостей у сиріт, аби відстояти власні права.
Втім, варто зазначити, що останнім часом у державі таки активніше взялися за цю проблему. У більшості регіонів розпочалося будівництво соціального житла. Подумують і над доступними програмами кредитування, що реалізовуватимуться за наявності 50% підтримки місцевого самоврядування та поручителя.
На початку цього року Президент Петро Порошенко підписав Указ «Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа». У документі визначено необхідність запровадження грошової компенсації (із державної субвенції) зазначеній категорії населення за належні їм для отримання жилі приміщення.
А в Державному бюджеті України мають передбачити видатки для будівництва малих групових будинків, будинків підтриманого проживання, житла для дитячих будинків сімейного типу, соціального житла.
Житло для сиріт. Погляд з Чернігівщини
Лише в обласному центрі на квартирній черзі 38 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, яким від 18 до 23 років.
У минулому році вперше, за рахунок коштів субвенції з державного бюджету в розмірі майже 6 мільйонів гривень у Сосницькому районі, смт. Козелець та м. Чернігові придбано 5 житлових приміщень. Це дозволить забезпечити соціальним житлом 13 таких осіб.
Зокрема, у Чернігові придбали три квартири в новобудові. Перші троє щасливчиків отримали ключі. Здавалося б, от він – хеппі енд.
Але крапля зради таки знайшлася.
_Усе важливе – дрібним шрифтом._У новій квартирі у вигідному районі міста житимуть студентки Валерія Тимошенко, Сніжана Ткаченко та не працюючий нині Олександр Ануфрієв (хлопець має статус особи з інвалідності І групи по зору).
Перше, що спадає на думку, чому дівчат і хлопця селять до однієї квартири? Хтось скаже, що вони вже повнолітні і то не є надто значною проблемою.
Однак, є ще один важливий нюанс. Олександр планує проживати разом з вагітною громадянською дружиною. Відтак кількість людей на квадратний метр зростає.
До речі, про квадратні метри. За законом соціальне житло має обиратися з розрахунку 31,5 кв. м загальної площі на одну особу.
Індивідуального простору у новій квартирі: 23,6 кв.м – Олександру з дружиною та майбутньою дитиною, 13,5 кв.м. — Валерії та найменше — 11,8 кв.м — Сніжані.
До того ж, квартира, як соціальне житло, не може бути приватизована і продана. Також особа, яка займає таке житло, має звільнити житлову площу для наступного мешканця, якщо виявлений факт здавання соціального житла в піднайм, якщо вона набуває у власність інше житло або якщо її доходи стають вищими за передбачений законодавством розмір для надання соціального житла.
Тобто, чисто теоретично, якщо дитина-сирота отримає від якоїсь нещодавно виявленої бабусі хатину у селі або ж влаштується на більш-менш хорошу роботу, все — прощай, соціальний дах.
Втім, можливо, саме такий розклад і є вигідним. Адже, таким чином з’являються умови «забезпечити» житлом якомога більше дітей-сиріт.
Нескладна арифметика підрахунку сирітських мільйонів
5 326 560 гривень — саме стільки пішло на придбання однієї 3-кімнатної та двох 4-кімнатних квартир для проживання 11 дітей-сиріт.
За першим же посилання на сайті з продажу житла у Чернігові знаходимо такі розцінки на однокімнатну квартиру.
Ред.: Час Чернігівський не шукав найменшу ціну чи конкретного забудовника.
Отже, 466 х 11 (осіб) = 5,1 мільйона гривень.
Тобто, 11 повноцінних окремих квартир та ще й за менші гроші.
Втім, чиновникам, мабуть, краще знати, в яких умовах жити зручніше.
\\\_________________________
Вже після виходу статті до діалогу журналістів запросив начальник відділу квартирного обліку Чернігівської міської ради Михайло Католик.
Розміщуємо його коментар в тому варіанті, який надійшов на електронну скриньку видання.
Добрий день.
Не можу залишити цю статтю без свого коментаря.
По-перше придбано житло зі спеціальним статусом, яке належить до житлового фонду соціального призначення , що чітко визначено постановою Кабінету Міністрів від 15.11.2017р. № 877, в цьому його головна відмінність від звичайного житла, як що його купувала будь-яка особа у приватну власність.
Згідно зазначеної постанови діти отримали житло відповідно до формули розрахунку (+10 кв.м. хлопцю додали як інваліду по зору). Нормативні акти дозволяють Олександру зареєструвати тут свою майбутню дружину та дитину. Житло він отримує на одного, т.я. перебуває на квартобліку - один. Дівчата Валерія та Сніжана отримали квадратні метри в межах норми передбаченої Житловим Кодексом.
Дійсно житло з таким статусом не може бути приватизоване або іншим чином відчужено, це власність територіальної громади на весь час його існування.
Друге. Я сам відвідав житло в новобудові на яке було надано посилання в статті. Його тільки в 2018 році планується ввести в експлуатацію.
Я не шукав найкращої пропозиції, в цьому будинку - така квартира лише одна і лише на 10 поверсі та без опоряджувальних робіт.
Нижче фото
Вона хоч і нижче за ціною, але об’єктивно його теперішній стан не відповідає вимогам для соціального житла.
Житло що надане героям статті та його стан можна передивитись на будь-якому веб-ресурсі. Без реклами - воно повністю придатне для проживання та з необхідними меблями.
За багато років незалежності питання забезпечення дітей – сиріт житлом було відповідальністю місцевих громад. В 2016 році між тим міська рада зі свого житлового фонду надала однокімнатну квартиру особі, яка перебувала на квартирному обліку за зазначеною пільгою для постійного проживання. Такі приклади непоодинокі, вони є і в інших населених пунктах області.
Важливо - це житло придбане не на 10 або 20 років, а на весь час його існування, має індивідуальне опалення та зовнішнє утеплення, а чиновники можливо і не знають як жити дітям –сиротам краще, але від їх проблем не відхрещуються , не залишають їх на одинці, бо просто беруть і як батьки опікуються ними, витрачаючи свій час, сили, а іноді навіть і власні кошти бо розуміють - це важливо для них , і будь-яка допомога на вагу золота.
\\\__________________________
Післямова. Питання забезпечення житлом дітей-сиріт потребує ретельного вивчення як на загальнодержавному, так і на місцевому рівнях. Однак беззаперечним позитивом у наведеному прикладі є те, що міська влада швидко реагує на інформаційні повідомлення та готова аргументовано коментувати їх.