Акт про громадянство визначає доволі ліберальні умови натуралізації для тих, хто прибув до країни після 1940 року, серед яких більшість етнічні росіяни. Вимагається знання естонської мови, Конституції та присяга Естонії.
Уряд надає безкоштовні курси підготовки до екзаменів на знання Конституції й Акту про громадянство, а крім того відшкодовує 6 тис. крон (приблизно 380 євро), витрачених на вивчення мови.
Та попри це невизначене громадянство досі мають близько 8% населення, більше 8% – залишаються громадянами Росії.
За законом резиденти без громадянства не мають права голосу при виборах до національного або Європейського парламенту, але можуть брати участь у місцевих виборах. Ці резиденти мають так званий «сірий паспорт».
Таким чином країна убезпечує себе від впливу негромадян Естонії на загальний курс держави.
До слова, в Україні для отримання громадянства іспитів складати не потрібно.
Питання про складність іспиту на знання мови викликало протести з боку уряду Російської Федерації та деяких правозахисних організацій, які зазначають, що за короткий час мову вивчити важко. Як наслідок, вимоги на іспитах були дещо послаблені, однак невідмінені.
— Є люди, які прожили в Естонії близько 40 років і досі не знають мови.40 років – це немалий термін, — зазначає Дмитро Теперик, керівник дослідницьких проектів Міжнародного центру оборони та безпеки (ICDS).
Стратегічним є й вирішення ситуації з великим відсотком навчальних закладів з російськомовним навчанням. Російські школи мають працювати лише за естонською програмою.
— Попри це чимало питань є до кваліфікації педагогів. Адже серед них мало етнічних естонців.
У вузах навчання естонською є безкоштовним, російською — платним, — розповідає Дмитро Теперик.
Експерт зауважує, що для Естонії принциповим є і створення власного російськомовного контенту для ЗМІ.
— По-перше, це дозволить мінімізувати використання російських ЗМІ, які подають свою специфічну точку зору. По-друге, російськомовний, далеко не завжди означає «росіянин», а це ще одна причина пропонувати інформацію саме так, — каже Теперик.
\\\*
Матеріали публікуються в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа». Проект реалізується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора(ів).