У порівняльній таблиці SWOT- аналізу серед внутрішніх чинників, які впливають на розвиток Ічнянської ОТГ, зазначено 10 сильних сторін та 16 слабких.

Сильні сторони Ічнянської громади:

1. Вигідне географічне і транспортне розташування громади;

2. Багата історико-культурна спадщина;

3. Розвинута промисловість;

4. Розвинута фінансова, телекомунікаційна, транспортна інфраструктура;

5. Розвинута сфера послуг, торгівлі, закладів ресторанного господарства, побутового обслуговування, охорони здоров’я, освіти, культури, мистецтва;

6. Наявність земель, що придатні для обробки та вирощування сільськогосподарських культур, родючість ґрунтів, пасовищ для тваринництва;

7. Збережені традиції аграрного регіону;

8. Значний досвід та професіоналізм сільськогосподарських виробників;

9. Достатня кількість водних ресурсів;

10. На території громади розташований Ічнянський національний природний парк.

Слабкі сторони Ічнянської громади:

1. Скорочення дозвільних процедур, втрата часу на оформлення документів дозвільного характеру;

2. Недостатність фінансово-кредитних ресурсів для бізнесу, фінансової підтримки підприємництва з місцевого бюджету;

3. Обмеженість ресурсів землі, нерухомості й майна для розвитку бізнесу;

4. Не затверджений новий Генеральний план міста/територіальної громади, відсутня інвентаризація земель;

5. Відтік трудових ресурсів із сільського господарства (особливо молоді), неповернення молодих спеціалістів у сільську місцевість після закінчення навчання, відсутність умов для закріплення молодих спеціалістів;

6. Відсутність робочих місць у селах, низька зайнятість населення;

7. Старіння населення та збільшення демографічного навантаження на працездатну частину населення;

8. Не налагоджена система реалізації залишків сільськогосподарської продукції в селянських господарствах;

9. Фізичний знос очисних і каналізаційних споруд та мереж централізованого постачання;

10. Низький рівень технічного забезпечення комунальних підприємств;

11. Низький рівень впровадження проектів енергоефективності в житлово-комунальній сфері;

12. Недостатність фінансування не дозволяє кардинально покращити інженерні мережі;

13. Незадовільний стан доріг;

14. Низький рівень застосування новітніх технологій у системі ЖКГ;

15. Відсутність індустрії відпочинку, розваг;

16. Недостатній рівень медичного обслуговування, дефіцит діагностичного медичного обладнання, відсутність висококваліфікованих кадрів.

Із зовнішніми чинниками, які впливають на громаду, ситуація краща. Їх менше. При цьому позитивних і негативних чинників порівну.

2018 05 14 ich 01

Порівняльні переваги (визначені в результаті аналізу сильних сторін і можливостей):

  • Безумовною перевагою Ічнянської громади є робота промислових підприємств, наявність земель, що придатні для обробки та вирощування сільськогосподарських культур, родючістю ґрунтів.
  • Значні розміри Ічнянської громади є додатковим заохочувальним чинником для потенційних інвесторів — необхідний простір для реалізації своїх проектів. До того ж, ОТГ, фактично, створило більш сприятливі можливості для бізнесу.
  • Створений на території громади Ічнянській національний природний парк дає можливість розвитку нових екологічних та зелених екскурсійних маршрутів, розбудови туристичної інфраструктури, проведення культурно-туристичних заходів.

Виклики (визначені в результаті аналізу слабких сторін і можливостей):

  • Поганий стан більшості доріг між селами громади та в населених пунктах може бути частково виправлений коштом державної інфраструктурної субвенції, субвенції на соціально-економічний розвиток, проектів ДФРР.
  • Багаторічна проблема з незавершеною реконструкцією очисних споруд у м. Ічня може бути розв’язана за допомогою сполучення низки зовнішніх чинників: «екологічним коштам», державній субвенції на соціально-економічний розвиток, ДФРР, державній інфраструктурній субвенції. Так само — із водопостачанням та водовідведенням.
  • Наявний стан ресурсного забезпечення закладів гуманітарної та соціальної сфер (освіти, охорони здоров’я, культури) може бути зміцнено завдяки реформам у державній політиці в зазначених сферах, використанню бюджетних коштів (державного та обласного бюджетів) на конкурсних засадах, залученню міжнародної технічної допомоги, посиленій увазі народних депутатів України.

Ризики (визначені в результаті аналізу слабких сторін і загроз):

  • Неочікувані рішення держави разом із прискоренням запровадження нових вимог щодо безпеки та якості харчових продуктів та попитом великих міст та Польщі на трудові ресурси здатні посилити деградацію сіл;
  • Затримка з передачею доріг між населеними пунктами до управління громадою разом із нехтуванням частини сільгосп підприємств інтересами території, де проводиться господарська діяльність, надалі шкодитиме якості доріг.
  • Потяг до популізму в політичній діяльності, зростання світових цін на енергоносії та можливе подальше перекладання державою утримання закладів гуманітарної та соціальної сфер на громаду здатні суттєво збільшити відповідні бюджетні видатки та унеможливити видатки розвитку.