Диво чудотворної ікони
Ярмарок у Коропі, зазвичай, проходить гучно та весело в останню суботу липня. Традиційно розпочинають з хресної ходи з іконою чудотворця Миколая (заступника Коропщини) від Свято-Успенського храму до центральної площі містечка. Бо ж коли далекого 1848 року епідемія холери буквально «косила» коропчан, то зі святого місця – Свято-Миколаївського Пустинно-Рихлівського монастиря, що знаходиться неподалік Коропа, – хресною ходою принесли ікону чудотворця Миколая. Жителі міста були врятовані! Саме в пам'ять про таке диво й з’явилася традиція Миколаївського ярмарку.
Під час відкриття ярмарку голова Коропської селищної ради Віктор Журавель запросив усіх поринути в атмосферу ярмаркового карнавалу. Цьогоріч особливого:
– Свято в Коропі символічно збігається з Днем хрещення України-Русі. Це також ювілейний рік в історії краю, бо відзначається 350-ліття від обрання гетьманом Лівобережної України відомого земляка Дем’яна Ігнатовича (Многогрішного) та 170-ліття явлення чудотворної ікони Святителя Миколая. Хочу, аби у кожного жителя Коропщини серце переймалося гордістю за наше славне минуле і за наших здібних й талановитих людей, які творять сьогодення нашого рідного краю.
«Маленький Ріо-де-Жанейро»
Гості, які завітали до Коропа вперше, мали змогу пізнати культуру краю, познайомитися з місцевими талантами та традиціями і полюбити славетну історичну землю.
Вітали поважні гості, депутати з Чернігова й столиці. Зокрема, народний депутат України Анатолій Євлахов, заступник голови обласної ради Валентин Мельничук, міський голова Шостки Микола Нога, голова Сосницької селищної ради й об’єднаної громади Андрій Портний. До слова, останній на ярмарку вперше, тому позитивні емоції його переповнюють:
– Мої враження найщиріші, найкращі! Дуже хороша організація, колоритні старостинські округи. Я для себе висновок зробив, що по-сусідськи черпаю досвід і маю гарний приклад, як це має відбуватися. У нас, у Сосниці, намагалися частково копіювати Коропський ярмарок. Я ж за те, щоб кожна громада мала свою фішку.
Народний депутат України Анатолій Євлахов завжди радий сюди приїздити, аби відчути цей ярмарковий дух:
– Короп – це маленький Ріо-де-Жанейро в українському масштабі. Це справжня українська Бразилія. Тут завжди приємна атмосфера, хороші люди. Знаю, що інші сільські голови по-доброму заздрять.
По-справжньому раділи ярмарковому дійству і жителі Коропа. Вони пишаються, що на їхній землі відбувається таке чудове свято. Коропчанин Віталій завжди тішиться Миколаївському ярмарку і чекає його з нетерпінням цілий рік:
– Адже це можливість побачити близьких, знайомих. Усі приїжджають, спілкуємося, разом радіємо, що є таке свято і не вмирають наші українські традиції. З кожним роком все краще і краще проходить свято. Подобається на ярмарку все – костюмоване дійство, пісні, танці, майстри. Цей захід піднімає настрій і заряджає позитивною енергією на цілий рік.

Найвидовищніше дійство – карнавальний парад підприємств, організацій та 16 сільських громад Коропського району, які демонстрували свої досягнення у різних сферах діяльності – виробництві, сільському господарстві, культурі та спорті. Під веселу музику, зі співами та танцями йшли різні історичні постаті та колоритні персонажі. Тут можна було побачити козаків та сотників, місцеву старшину та давніх воїнів, бургомістра та його дружину, веселий циганський табір та цікаву Проню Прокопівну, пожежників та поштмейстерів, яскраву бабу Калачиху та «молоденьких огірочків» у діжці. Найколоритнішою постаттю був гетьман Дем’ян Многогрішний з Атюшинської громади.

Містян і гостей також дивували власноруч облаштовані курені різних громад Коропщини, завітавши до яких можна було дізнатися про історію села, почути про їхні успіхи та проблеми, скуштувати смачні страви та побувати на цікавих майстер-класах.
У кожного села свої традиції
Кожне село має привабливу історію та славиться своїми традиціями. Так, наприклад, староста Риботинського старостинського округу Володимир Капиця розповів, що їхнє село заснували Омелько і Мартин. А слово Риботин пішло від того, що була повінь, і коли вона зійшла, то в тину застрягла риба. То й назвали його Риботин – риба і тин. Тому, мабуть, місцеві жителі люблять рибалити в озерах – Риботин, Харчиха, Панянка, Короп:
– Наша громада розвивається добре, йдемо в ногу з сучасністю. В громаді відчуваємо себе впевненіше. Цьогоріч капітально відремонтували дорогу в 540 метрів на суму 1 мільйон 250 тисяч гривень. Також побудували сцену для нашого художнього колективу «Норд леді». Хочемо, щоб з'явилося у нас виробництво для переробки сільгосппродукції. Будуємо ігровий майданчик для дітей. Планів багато і хочемо, щоб вони були всі здійснені. Тож наполегливо працюємо!
Село Атюша славиться хлібом. Тут люди старшого віку оберігають українські традиції та передають старовинні рецепти випічки головної страви онукам та правнукам. А також пишаються місцевими талантами, які вміють весело співати та вправно танцювати.
А ось мешканці села Билка біля свого куреня встановили символічні сірники. Староста села Іван Пупій розповів, що у них здавна стосунки з’ясовували у дуже небезпечний спосіб:
–Тільки щось не так – одразу палять, одного разу піввулиці згоріло. Це як тільки ніч – люди вже знали, кому що нести. Не билися, не лаялися, а тихенько спалив – і все.
Смаколики і витвори умілих рук
З кожним роком охочих побачити яскраве ярмаркове дійство чи стати його учасником все більшає. Цьогоріч оргкомітет отримав понад 120 заявок з усієї України. Крім представників Чернігівщини, ярмаркували виробники з Полтавщини, Житомирщини, Сумщини, Харківщини, Черкащини, Івано-Франківщини та Закарпаття.

Усі учасники презентували свою продукцію, проводили дегустації-пригощання. Смаколики на будь-який смак: вареники з картоплею та грибами, ковбасні вироби та м'ясні рулети, запечена риба, домашня ковбаса та кров’янка, деруни та млинці зі шкварками, «хріновуха» й «медовуха», смачний борщ, ароматні закарпатські вина та натуральні чаї.
Поряд із колоритними куренями та продуктовими ятками розгорнуло свою діяльність і Містечко Майстрів. Сюди з’їхались умільці з усієї Чернігівщини, а також сусідніх областей. Торгові ряди рясніли предметами побуту, прикрасами, різноманітними сувенірами, барвистими рушниками й вишиванками, різьбленими меблями та солом'яними кошиками, дубовими діжечками, прикрасами й віночками, в’язаними іграшками.
Бондар Іван Щербак із Ніжина пропрацював на консервному заводі 45 років і хоча нині вже на заслуженому відпочинку, проте улюбленою справою не перестає займатися:
– Прищепив мені любов до бондарської справи мій батько. З раннього дитинства я спостерігав, як він робить різні вироби з дерева. А тепер вже й сам майстерно виробляю бочечки для різних потреб – для засолу, меду, вина, хліба. Завжди є попит на мою продукцію. Радію, що людям це потрібно і вони цікавляться. Свою справу передаю синові. Він нині мій помічник. На ярмарок приїхали не вперше і завжди душа радіє такій колоритній та творчій атмосфері.

А ось рукодільниця Юлія Ромашка з Рождественського округу виготовляє різноманітні вироби з газет:
– Я домогосподарка, маю трьох діток і хорошого чоловіка-господаря. Захопилася виробами з газет. Спочатку були просто подарунки для близьких, а потім занурилась в творчість і стала робити на загал. Вирішила цьогоріч вперше продемонструвати свої роботи на ярмарку. Привезла полуничку, корабель, вітрячок. Три – чотири вечора, вільних від господарських турбот, і виходить забавна штучка. Пишаюся, що мій чоловік мене підтримує і допомагає творити таку красу.
Подарунки, обіцянки і пісні
Не обійшлося на ярмарку і без подарунків. Депутат обласної ради Дмитро Блауш повідомив, що на реконструкцію місцевої школи, де нині навчаються 600 учнів, виділено 1,5 млн грн. Пообіцяв активно сприяти виділенню коштів на ремонт доріг у районі, наголосивши на тому, що на наступний рік до ярмарку добиратися будемо вже по хороших та відремонтованих дорогах. Обіцянки чи цяцянки? Поживемо – побачимо!
Святкову ярмаркову атмосферу підтримували різні творчі колективи, зокрема, й хоровий колектив Чернігівського обласного філармонійного центру під керівництвом Володимира Коцура. Колоритне святкування тривало до пізнього вечора. Підбадьорив також ярмарковий настрій виступ народного артиста України Павла Зіброва. До речі, зірку вдалося запросити завдяки постійним меценатам.
Миколаївський ярмарок відгримів гучно, весело і колоритно. Вже з очікування року наступного. І коропсько-українським традиціям таки бути!
Ярмаркувала Любов СИЛА