Як відомо, в Україні триває реформування друкованих ЗМІ, співзасновниками яких є місцеві органи виконавчої влади та самоврядування. Для допомоги редакціям з розробкою стратегії розвитку видання, надання їм знань щодо роботи на медіа-ринку у нових умовах, монетизації контенту, роботи з новими медіа для представників комунальних медіа Рівненської, Хмельницької, Тернопільської та Волинської областей проведені тематичні навчання.
Навчальні заходи відбулись у рамках проекту ГО «Асоціація регіональних ЗМІ» «Медіа-менеджмент: від комунальної газети до успішного медіа».
Читайте всі матеріали по проекту: «Медіа-менеджмент: від комунальної газети до успішного медіа»
Тренери презентували дослідження щодо кількісних та якісних показників розвитку місцевої преси та розповідали про економіку та фінанси друкованого видання, медіа-маркетинг та розробку стратегій розвитку ЗМІ.
«Мета проекту – надати юридичну допомогу у реформуванні редакції як підприємства. Далі – «озброїти» працівників перетвореної редакції навичками та вміннями сучасного медіа-менеджменту та маркетингу. Як і на попередніх тренінгах, вкотре переконався, що саме таких знань і навичок потребують редакції, що реформуються», – розповідає керівник проекту, голова ГО «Асоціація регіональних ЗМІ» Олександр Назаренко.
Олександр Бухтатий, працівник Головного департаменту інформаційної політики Адміністрації Президента України, представив попередні результати підсумків першого етапу реформування преси.
«За даними Адміністрації Президента України, загалом за останній рік районні державні адміністрації реформуванню щонайменше не заважали. Проблема була в окремих районних та міських радах, які не ухвалювали рішень про вихід із складу співзасновників», – повідомив Олександр Бухтатий.
Він також оприлюднив узагальнені дані про передплатні тиражі, доходи і витрати, бюджетну підтримку комунальних друкованих ЗМІ у 2013–2016 роках. Один з висновків – місцевій пресі вдається уникати різкого зменшення накладів і це дає підстави для оптимізму. Цифри також свідчать, що друковані ЗМІ мають усі шанси успішно розвиватися після реформи. І головне сьогодні – навчити керівників і працівників таких ЗМІ, як це можна робити.
{jb_blackbox}Довідково. На першому етапі у 2016–2017 роках реформуються 244 друковані засоби масової інформації. Найактивніше підтримують реформування редакції комунальних друкованих ЗМІ Житомирської області – 17, Вінницької – 16, Запорізької – 15, Рівненської – 14. Менш активні в Закарпатті, де до першого етапу долучилася тільки одна редакція, в Донецькій – дві. Також у Переліку, затвердженому Кабміном, є 11 видань, засновниками чи співзасновниками яких були центральні органи державної влади, – газети «Пенсійний кур’єр», «Ваше здоров’я», журнал «Вісник Пенсійного фонду України» та інші.{/jb_blackbox}
Що стосується західних областей, то у Волинській та Тернопільській областях у 2016–2017 роках реформується небагато комунальних газет – 9 та 10 відповідно. Для порівняння, у Рівненській – 14, у Хмельницькій – 13.
Утім проблеми районок у Рівненській, Хмельницькій, Тернопільській та Волинській областях, як свідчить анкетування редакторів (проведено перед навчальним тренінгом), подібні до тих, які турбують їх колег з інших областей України.
Найбільше, окрім традиційних юридичних питань та формату майбутньої господарської діяльності, керівників комунальних газет цікавили питання збільшення тиражу, можливостей збільшення реклами, укладання угод з органами влади, загрози поглинання політичними силами чи бізнес-структурами.
На думку медіа-експертів, і до реформування комунальне видання мало працювати, виходячи з потреб своїх читачів та реалій медіа-ринку району чи міста. А після реформування вміння конкурувати та зацікавлювати читачів стане чи не єдиною умовою виживання газети.
Відтак, вже зараз редакціям, які завершують реформування на 1 етапі, і тим, хто роздержавлюватиметься у 2 хвилю, потрібно наполегливо працювати над якістю контенту, шукати нові форми взаємодії з читачами, удосконалювати дизайн видань, працювати над збільшенням доходів від реклами тощо.
Маркетинговий блок, який стосувався економічних, організаційних, кадрових та мотиваційних ресурсів реформованої газети розповідав Валерій Горобець, медіатренер, редактор газети «Трудова слава» (Херсонська область).
На його думку, вже зараз потрібно інвестувати у якість газети (збільшувати обсяг, покращувати контент), нарощувати доходи від реклами, організовувати спільну рекламну діяльність із виданнями з сусідніх районів.
Одна з умов створення фінансового ресурсу – зважитись на підвищення передплатної та роздрібної вартості газети до економічно обґрунтованого рівня. Далі йде розширення мережі роздрібного продажу, вишукування можливості додаткових доходів. Приміром, надання інших послуг, редагування і випуск друкованої продукції на замовлення, для продажу.
Цікава та дієва пропозиція – реформувати систему нарахування заробітної плати творчих працівників, яка має носити стимулюючий характер.
В Україні вже є успішні практики локального медіа-бізнесу – приклади районок, як через якісну роботу над контентом, співпрацю з рекламодавцями та владою показують дохід та розвиваються. Таким досвідом поділилася Юлія Бережко-Камінська, головний редактор газети “Ірпінський вісник” (Київська область).
Серед вже апробованих технологій – використання можливостей органів влади, робота з джерелами інформації на місцевому рівні, активна комунікація з депутатами місцевих рад та цікавий і незвичний контент видання. Багато у чому успіх залежить від позиції редактора і його спроможності організувати творчий процес у газеті.
Традиційно найбільше запитань та дискусій виникло у юридичному блоці навчань: корпоративні права для редакцій, що реформуються, опрацювання статутних документів для новостворених підприємств, вирішені правових колізій, яких виявилося дуже багато на шляху реформування.
Найперше, вже реформована редакція має вибрати організаційно-правову форму для перетворення. Це може бути товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) або приватне підприємство (ПП).
Серед переваг першої – до статутного фонду ТОВ, для прикладу, можна внести майно, що належить до різних форм власності, а самі учасники ТОВ несуть відповідальність виключно в розмірі внеску. Законодавство чітко регулює відносини з партнерами, відтак – ТОВ має більшу довіру від банків та контрагентів, надаючи ширші можливості для залучення додаткового капіталу.
Має свої переваги і ПП. Однак наразі законодавство надто нечітко регулює дану організаційно-правову форму, що несе додаткові ризики та загрози. Більше того – засновники ПП відповідають за зобов’язаннями всім своїм майном.
Про вирішення проблем з перереєстрацією ЗМІ, аргументи щодо обрання тієї чи іншої організаційно-правової форми для перетворення комунальної підприємства, варіанти «розрулення» конфліктів з колишніми співзасновниками щодо майна, а також про розподіл часток працівників редакції – на ці питання під час дискусії відповідали юристи-практики Іван Петрикей (Чернігівська область) та Артур Даценко (Сумська область). Спілкування з ними тривало й після завершення тренінгу, оскільки редактори мають безліч питань юридичного характеру.
\* \* \*
{jb_blackbox}Навчання проводені у рамках проекту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США. Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.{/jb_blackbox}