Стаття починається так: «Скільки не попереджай старих людей про небезпеку спілкування з циганами, а вони все одно… Та й цигани якось примудряються щоразу такого наобіцяти, що старенькі вірять».

З’являється низка питань до автора цих рядків. Чому він/вона не пише про те, що небезпечно спілкуватися з українцями, якщо майже всі злочини на території України скоєні нашими громадянами? Чому не пише, що небезпечно спілкуватися з росіянами, адже вже не один рік триває російсько-український збройний конфлікт? Чому така вибірковість? Питання радше риторичне.

Далі в статті розповідається як ці люди накинули на бабцю покривало та почали вимагати гроші, але старенька вирвалася на вулицю. Що маємо? По-перше, злочинців ніхто не затримав, а по-друге, тепер нереально довести, що то і справді були роми. Можливо, злочин не завершили звичайні чорняві українки чи представниці інших народностей?!

2017 09 12 koz 01

Ми поцікавилися в Анастасії Улюшевої, тренерки з медійної грамотності, чи доречно ці події описувати саме так. Тим паче на офіційному сайті муніципалітету.

— Цигани й роми. Ніби слова означають одну національність, але насправді мають зовсім різне значення. Коли ми говоримо «цигани», що перше спадає на думку? Коні, пісні й так далі. Як правило виникають неприємні відчуття. Це все стереотипи, що живуть у нашій голові. Вони нам передані в сім’ї та в суспільстві. Коли ж говоримо «роми», то немає неприємних відчуттів, знову ж — як правило. Перше слово і є тією самою мовою ворожнечі, про яку всі часто говорять. Мова ворожнечі завжди побудована на стереотипах. Вона є складовою частиною дискримінаційних процесів, — зауважує тренерка.

Переглянувши матеріал на сайті Козелецької селищної ради, вона побачила порушення Закону України « Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні». За її словами, автор/авторка/автори дискримінують національність ромів через використання мови ворожнечі.

2017 09 12 koz 02

— У Кримінальному кодексі України є стаття 161 частина 1 — Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії та стаття 3 — про такі дії організованою групою осіб. Карається від штрафу до позбавлення волі до 5 років із позбавленням права обіймати керівні посади. Було б добре, якби в Козелецькій ОТГ подумати про це.

Журналісти (прес-служби) мають знати основи дискримінації та мови ворожнечі. Це, як мінімум, неприємно читати тим, хто належить до тієї чи іншої групи. Застерігати варто, але краще це робити коректно.

Така стаття не виняток у медійному просторі Чернігівської області. Часто можна зустріти матеріали, де тендітні дівчата стають окрасою на робочому місці чоловіка, де чоловік повинен мати фізично важку роботу, бо «тижмужик». Активно використовувалася мова ворожнечі до ВПО (внутрішньо переміщених осіб із Донбасу та Криму), — додає Анастасія Улюшева.

Останнім часом спостерігається спад хвилі мови ворожнечі, але це радше питання часу та обставин. Сподіваємося, що автори дискримінаційних рядків таки замисляться над тим, що слова «цигани» та «роми» несуть різне смислове навантаження. Ба більше, неприйнятно поширювати стереотипи, які поєднують окремі народності зі статтями Кримінального Кодексу України. Навіть якщо окремі роми таки мають проблеми із законом.

Юлія КОВТУН