Зернятка куті нагадували сонце, якщо господиня з гарним настроєм і правильно зварила цю обрядову страву. Вважалося, що коли кутя вдалася на славу, – рік неодмінно буде вдалим і щедрим.

Стіл зазвичай застеляли білою скатертиною, поклавши під неї та на неї трохи сіна чи соломи (як спомин про народження маленького Ісуса). На рогах стола під скатертину клали також по одній головці часнику, який мав оберігати від хвороби. Окрім того, на одному розі були ще й горіхи, щоб була злагода в родині. Є навіть така приповідка: так любилися, що й горішком ділилися.

На іншому – ставили яблука як прогноз доброго врожаю в саду. Ще на одному розі стола клали головку маку, щоб у домі завжди були гроші й достаток.

Крім тарілок для кожного члена сімї, ставили ще одну – для тих, хто вже не засяде до святої вечері,для близьких. Що відійшли у кращі світи. Їхні душі цього вечора з нами. Вони нас не забули, і ми повинні їх пам’ятати. Цю пам'ять символізує і свічка, що горить посеред стола.

Під столом теж лежав цілий оберемок духмяного сіна, бо ж Божа Мати поклала новонародженого сина «в яслах», на сіні.

Побутував і такий звичай: під стіл годилося покласти будь-який залізний предмет. Всі, хто зібрався на гостину, по черзі ставили на нього ноги, аби додалося здоров'я.

Під час вечері, що починалася із появою першої зіроньки на небі, витягали також і стеблини сіна та ворожили на довголіття. Саме ця зірка засяла в хвилині народження дитятка – Ісуса і повідомила про диво пастухів та царів – мудреців на далекому Сході.

Запрошували на гостину – на страви ситі, на велике добро, на дари Божі – Мороза-Морозенка, і сірого вовка, і чорні бурі, і злі вітри, аби вони були милосердними і не робили шкоди. Гість на Святий вечір, за віруваннями, приносив щастя в дім.

Та щоб серед дванадцяти пісних страв (пироги, борщ, гриби, вареники, картопля, буряки, квасоля, риба…) у центрі красувалася кутя, додаю рецепти її приготування. Цю обрядову страву можна зварити з будь-якої крупи, наявної в домі.

Пшенична кутя

Продукти: 0,5 л пшениці, 1 склянка маку, склянка цукру, 2 ст. ложки меду, 100 г посічених горіхів, 100 г родзинок.

Обчищене від лузги зерно пшениці промити теплою водою і залишити у такій воді на 3–4 години, щоб набубнявіла. Після цього теплу воду зцідити, а пшеницю залити холодною водою і варити до готовності. Коли пшениця стане м’якою, воду знову зцідити, а каструлю відставити для охолодження.

Мак промити гарячою водою або й проварити. Помолоти у кавомолці чи перетерти в макітрі до появи молочкуватої маси. Щоб мак краще перетирався, можна додати цукор-пісок.

Зварену пшеницю змішати з маком, додати мед та мелені зернятка волоських горіхів і добре перемішати.

Бабусин рецепт

500 г очищеної пшениці, 200г маку, 200г волоських горіхів, мед чи цукор – за смаком.

Зерна пшениці краще замочити на ніч чи залишити у воді на кілька годин. Потім ретельно її промити, залити гарячою водою і поставити на вогонь. Варити десь годину – дві.

Мак залити водою так, щоб вода покривала зернятка. Поставити на вогонь і довести до кипіння. Варити хвилин 15–20. Потім мак відцідити і розтерти – блендером чи в макітрі.

Горіхи можна трохи обсмажити.

Готову кашу змішати з маком і горіхами. Заправити медом або додати цукру і залишити на годину – другу, щоб охолола. Подавати до столу холодною.

Досвідчені господині рекомендують додавати мед чи цукор перед вживанням, щоб пшениця не затверділа і стала несмачною.

Кутя несолодка

Рецепт від Ольги Лесик. Його секрет – у зерні пшениці, вирощеної на власному городі, та сухофруктах із власного саду.

Зерна пшениці на ніч залити водою. Зранку варити на слабкому вогні до готовності. Окремо зварити узвар із сухофруктів – яблук, груш, вишень…

За годину – другу до святкової вечері у пшеничну кашу в довільних пропорціях покласти тертий мак, родзинки, курагу, чорнослив, мед і горіхи (ліщина, арахіс) та додати узвар. Кутя ця – несолодка.

Рисова кутя

Продукти: 1 склянка рису, півсклянки (чи трохи менше) меду, 1,5 л води (або узвару із сухофруктів), 1 склянка мигдалю, 1 склянка родзинок, 1 ч. л солі.

Рис перебрати і промити. Залити холодною солоною водою і довести до кипіння. Відкинути на сито, облити холодною водою і знову покласти в каструлю. Варити в невеликій кількості рідини до готовності. Знову відкинути на сито і охолодити.

Ошпарити окропом мигдаль, очистити його від лушпиння і подрібнити. Потовкти у посудині, призначеній для куті. Додати меду, трохи розвівши водою чи узваром, розмішати, з’єднати з рисом та родзинками.

По вечері залишки страв давали тваринам, бо наші пращури вірили, що тварини розмовляють людським голосом.

Про церемонію підготовки до Святвечора співається і в колядці:

“Ґаздиня стелить скатерть шовкову,

А ґазда світить свічку воскову.

Ой яких гостей вони чекають,

Через віконце виглядають.

Щоб першим гостем було Здоров'я,

А другим гостем – Радість у хату”.

Підготувала Ольга ЧЕРНЯКОВА