Саме для цього депутати та громадські організації розробили законопроект “про комерційний облік” який визначає: хто, коли, за які гроші і на яких умовах забезпечує 100%-й облік тепла.

Хто платитиме за встановлення лічильників?

«Так чи інакше, всі лічильники будуть придбані за гроші людей. Просто гроші будуть зібрані в інший спосіб – або у складі тарифів, або податків, або прямих платежів у межах ОСББ. Питання того, як швидко це буде зроблено, є питанням кінцевих витрат (і втрат) для мешканців», – пояснив Святослав Павлюк, експерт Реанімаційного пакету реформ.

До речі, встановлення лічильника можна доручити постачальній компанії, або обрати підрядника і погодити проект із постачальною компанією. У першому випадку кошти на його встановлення будуть закладені у спеціальній абонплаті.

Також кошти на лічильники можна закласти у цільову програму місцевих бюджетів. Кожен орган місцевого самоврядування має право прийняти свою цільову програму для місцевого бюджету, для того, щоб фінансувати встановлення лічильників.

Загальнобудинковий лічильник – як бути?

Наразі є побоювання, що місцеві компанії монополісти змусять всіх бути колективним споживачем. Втім, за словами експертів, такого порядку немає ні у законі про комерційний облік, ні у законі про ЖКГ.

У новому законопроекті вперше зроблено спробу прописати розподіл між індивідуальними та загально будинковою системою обліку. Обов’язково має бути облік на вході у будинок, але якщо є облік води чи тепла у квартирі – показники цих лічильників будуть враховуватися при розподілі загальних обсягів будинкового лічильника.

Передбачається також, що у кожній квартирі будуть встановлені розподілювачі тепла – для визначення поквартирного обсягу споживання. Запроваджують також так звану «мінімальну частку питомого споживання» – необхідний мінімум, який квартира має споживати і за який має сплатити. Це запобіжник від споживачів, які можуть спробувати вимикати батареї і економити за рахунок тепла із сусідніх квартир. Цей мінімум забезпечуватиме температуру на рівні 15С.

Для наріжних квартир, де будуть більші втрати тепла через їхнє специфічне розташування, передбачена можливість визначити індивідуальні коефіцієнти споживання тепла.

Хто проти лічильників?

Запровадження комерційного обліку тепла і води невигідна насамперед політикам-популістам, тому що це покладе край «розмиванню» відповідальності.

Відомо хто проти такого закону – теплокомуненерго та водоканали. Зараз нарахування за споживання води здійснюють за кількістю прописаних у квартирі осіб, хоча багато людей проживають не за місцем реєстрації. Крім того, з оплатою за нормативними розрахунками, будинки відремонтовані та утеплені сплачують де-факто стільки ж, як і ті, де через безгосподарність управляючої компанії протікає підвал, даремно витрачається тепло, тощо.

«Економія починається з обліку. Якщо відсутня інформація про те, скільки споживає конкретний об'єкт – про економічне відображення енергоефективності і не може бути мови. Лише лічильник покаже, скільки електроенергії або води зекономить будинок, провівши термомодернізацію стін, заміну вікон, тощо», - переконує Євген Магльованний, директор департаменту технічного регулювання Держенергоефективності.

За матеріалами Українського кризового медіа центру