Роками країна мріяла про те, що стане частинкою Європейського Союзу. Так, поки що Україні далеко до створення ідеальної економічної моделі розвитку, але країна вже стала на правильний шлях. Тим часом громадяни вже цілком відчувають себе європейцями.
За результатами дослідження Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова, у травні 2013 року відчували себе європейцями лише 34 % українців, а в грудні 2013 року цей показник зріс до 44 %. У листопаді 2015 року ті, хто відчуває себе європейцями, уперше опинилися у відносній більшості — 47 %.
Утім, відчувати себе європейцем — це половина шляху, тож давайте пошукаємо й інші позитивні моменти, що відбулися в результаті Революції Гідності.

ОСВІТА: Університети отримали автономність
Всі революції починалися зі студентства, не став виключенням і Майдан – першою на вулиці вийшла саме молодь. Згодом парламент прийняв новий Закон «Про вищу освіту».
Він дає вишам певну економічну свободу, спрощує процедуру обрання ректора (без «одобрямсу» Міністерства). Тепер фінансування «ходитиме» за студентом, тобто якщо студент переводиться до іншого вишу, то гроші на розвиток навчального закладу «переходять» із ним.
У новому законі також з’явилося чимало пунктів, які студенти вимагали від влади та Міністерства освіти під час Революції Гідності. Усе це прописано в Дорожній карті розвитку української освіти, але на практиці поки що помітні не всі зміни. Очевидно лише одне — студентство стало патріотичнішим.
— Зараз я зустрічаю російськомовних у минулому студентів, які свідомо переходять на українську мову. Деякі роблять це навіть проти волі своєї родини. На кожен потік є хоча б по одному такому студенту. Помітно останнім часом розвивається й міжнародна співпраця між закордонними університетами та нашими студентами. З’явилося чимало онлайн курсів, тренінгів, — підкреслила координатор Безкоштовних курсів української мови в Чернігові Люмила Зіневич.
Нині на опрацюванні у відповідних інституціях знаходяться близько 40 нормативно-правових актів, які покликані реформувати галузь. Позаяк, до Майдану в Раді було зареєстровано три (!) законопроекти, утім жодного разу минулій депутатській каденції так і не вистачило політичних потуг для того, щоби прийняти рішення. Освіта реформується повільно, але на місці зрештою не стоїть.
МЕДИЦИНА: базова допомога гарантовано безкоштовна

Звісно, кожен українець мріє, щоби пострадянська система, що існує лишень на паперах, знову запрацювала… Але держава не в змозі власним коштом покривати витрати на медицину для 40-мільйонного населення. Тож вона вимушена була навести лад у стосунках «лікар – пацієнт».
Загалом медична реформа розраховані на три роки. Тож змінити систему охорони здоров’я в Міністерстві обіцяють до 2019 року.
Днями до Чернігова завітала в.о. міністра охорони здоров’я доктор Уляна Супрун, яка переконана, що в першу чергу медицина має вчасно попереджати хвороби (профілактика, вакцинація). 1 гривня на профілактику може заощадити 11 гривень, які витрачаються на лікування.
Зокрема реформою передбачається, що найближчим часом фінансування «ходитиме» за пацієнтом. Українці самостійно зможуть обирати сімейного лікаря та укладати з ним контракт. Влада також обіцяє врегулювати ціни на медпрепарати. Водночас фінансування лікарень уже не залежатиме від кількості ліжкомісць, адже медустанови матимуть певну фінансову автономію. Передбачається й гарантований (базовий) пакет медичних послуг, які оплачує держава (невідкладна допомога, пологи та частина первинних послуг у поліклініці).
АДМІНІСТРАТИВНА РЕФОРМА: Всі проблеми вирішуються на місцях
Звісно, децентралізація влади в Україні триває форсованими методами. На відміну від сусідньої Польщі Україна не має часу на роздуми — реформи треба робити тут і зараз. Країна вже й так витратила 20 років на пусті балачки. Тим паче, що експерти стверджують, що причини, через які виникли й Майдан 2004–2005, і Євромайдан 2013–2014 однакові — занадто централізована влада.

— Чому люди збирались у Києві? Бо розуміли, що сільська, районна та навіть обласна влада не повноважні вирішувати більшість питань, що їх турбують. Тому влада, яка сформувалась у 2014–2015 роках, очевидно почала дещо засвоювати уроки минулого. Вихід один — делегування з центру на місця частини повноважень та ресурсів шляхом посилення ролі місцевого самоврядування саме базового рівня (рівня громад).
Євромайдан змінив не тільки владу, люди стали більш відповідальними, почала проявлятись активність громадян у містечках, селищах і навіть великих селах. Попри низку проблем як економічного, так і соціального характеру, ми сьогодні як ніколи близькі до формування такого важливого в демократичному суспільстві явища як «АКТИВНА ГРОМАДА».
Реформа самоврядування, децентралізація покликана прискорити цей процес, — сказав консультант з бюджетних питань Офісу реформ при регіональному відділенні Асоціації міст України Микола Силенко.
ЕКОНОМІЯ: Збільшилися ціни — зменшились марнотрати
Людину можна із садочку вчити економити канцелярський папір, мило та воду з-під крану, але вона все одно виросте марнотратом, якщо всі ці «блага цивілізації» будуть коштувати копійки. Саме тому держава вимушена була звернутися до шокотерапії та разом із приведенням комунальних тарифів до ринкової ціни змусити українців економити ресурси.
Таким чином станом на серпень на Чернігівщині було протранспортовано майже на 2 % (6,2 млн куб.м) менше газу, ніж за аналогічний періодом минулого року.
Лише побутові споживачі використали більше газу — на 3,5 %. Натомість бюджетна сфера скоротила споживання газу на 3,2 % менше, промисловість — на 13,8 %, теплопостачальні підприємства — на -7,6 %. Скоротили споживання й релігійні організації — на 8,3 %.
СБУ ловить шпигунів, кордон нарешті став кордоном, а армія армією
Після Революції Гідності відповідні служби серйозно взялися за свою роботу та почали ловити шпигунів, кордон охороняється більш ретельно, а армія почала відроджуватися.
І нехай такі новини більше нагадують голлівудське кіно, але першими результатами вже можна хизуватися. Час від часу на прикордонній Чернігівщині співробітники Служби Безпеки України ліквідовують канали незаконного постачання спеціальних технічних засобів (різноманітні дрібні речі з камерами), затримують громадян, які призивають до зміни кордону України в соцмережах тощо.
Шалений волонтерський рух та кожен українець, кожен чернігівець, віддали частину своїх грошей на армію.
— За цей час у нас з’явилася дієздатна армія. Створив її саме народ. Це величезне досягнення, — переконаний депутат Чернігівської міської ради Сергій Воробйов.
Теперішня влада «пережила» попередню?
Цікаву особливість помітив і борець за волю та незалежність України, учасник усіх трьох революцій Сергій Соломаха.

— Вперше влада, яка прийшла до влади в результаті революції, відзначає її третю річницю. Двічі до цього у цей час на місцях працювали нові люди. Тобто це гарна можливість для керівництва держави: український народ дав шанс владі, яка може провести всі вибори (президентські, парламентські…) та зап ровадити в життя всі обіцяні реформи. Ми стоїмо на гарному роздоріжжі. До того ж цьому нині сприяє й міжнародна ситуація, — сказав Сергій Соломаха.
Не можуть з цього приводу натішитися й представники місцевої влади:

— Ми одні з перших розірвали стосунки з російськими містами-побратимами. Тепер ми більше спілкуємося з гром адою. Звісно, вплинути на деякі загальнодержавні проблеми ми не можемо, але у всьому іншому намагаємося знайти консенсус. Кілька років тому розгін чернігівського Євромайдану почався з цього приміщення. А сьогодні ми з вами тут проводимо круглий стіл. Навряд чи тепер влада відчуватиме, що їй можна все. Народ цього не допустить. Щодо декомунізації, то Чернігів — одне з перших міст, яке прийняло відповідні рішення, — підкреслив заступник Чернігівського міського голови Олександр Ломако
Зауважимо, що 14 листопада в Чернігові відбувся круглий стіл «Здобутки Революції Гідності». На ньому прозвучало чимало негативних думок, але серед позитивних було виокремлено також наступне:
· лідери країни засвоїли та не повторили помилок Помаранчевої революції;
· лідери зрозуміли, що вибори робляться на місцевому рівні тому, почали реальну адміністративну реформу (об’єднання громад);
· лідери відмовилися від ідеї створення однієї (провладної) партії,
· відбулася зміна державної ідеології, а саме — відмова від підтримки комуністичного минулого та створення національної (української) ідеології;
· стабілізація політичного устрою країни шляхом реформування судової;
· системи та створення системи контролю за доходами чиновників (Е- декларування).
Українці почали цінувати те, що мають
Також хочемо навести цитату психолога, який постійно працює з людськими душами та знає, що насправді коїться в головах чернігівців.
— Саме після Майдану в Україні почав активно розвиватися волонтерський рух. Молодь почала вести активний спосіб життя. Мається на увазі як звичайний спорт, так і військово-патріотичні табори, походи, змагання тощо. Зростання цін на комунальні послуги та харчі змусили молодь замислитися над політичною кар’єрою, тому еліта почала оновлюватися новими кадрами, які мають інші думки на перебіг подій та майбутній розвиток. Останнім часом ми часто чуємо про здобутки українських айтішників. Тобто тепер кожна людина грає свою роль в країні. Люди замислюються не лише про себе, а і про своїх близьких. Навіть ті ж переселенці вже проілюстрували, що квартири та машини не мають великого значення. Головне — це добробут оточуючого середовища, — сказав психолог Міського центру сім'ї, дітей та молоді Олег Галепа.
Можна кожного дня, похмуро опустивши голову, йти на роботу та тішити себе думками типу «Все пропало!», але чи можуть українці собі дозволити марнувати час на такі безглузді речі?! Зміни починаються з душі, потім трансформуються в конкретні думки та стратегії і зрештою втілюються в конкретних речах.
Юлія КОВТУН