Олександра Примак: Свого коханого я зустріла в зоопарку Мени. Ми досить довго спілкувалися. Він мені подобався, але взаємності я не відчула. Згодом наші шляхи розійшлися. У кожного були свої історії. І от одного дня, через сім років він мені подзвонив. Спочатку ображалася, що тоді не відреагував на мене відповідно, але… з того часу ми 2,5 роки як разом.
Ангеліна Легкобит: Зустріти свою другу поливинку мріє кожна дівчина. Звичайно – це має буди той самий, але якщо і знайомство виявиться не випадковим, то це буде справжнісінький джекпот. Так сталося зі мною. Будучи вільною птахою та зовсім юною, я їхала електричкою з подружками до Києва. Недалеко від нас сидів він – молодий хлопець, якого важко було не помітити, бо він завжди на нас дивися. Потім підсів, розпочалося спілкування. По поверненню додому ми знайшли один одного у соцмережах, і в той же день домовились про зустріч. Звичайно я погодилась не відкладати на потім, бо ця пропозиція була краща, за вивчення філософії, до якої я планувала готуватися. З тих пір ми разом. На одну з наших річниць він запропонував мені одружитися, а я так довго цього чекала, але ніяких приводів думати, що це станеться саме у той день не було. Зараз ми дружня сім'я, а разом майже 7 років. І якщо спитати чи вірю я у долю, то може і так. В чому я точно впевнена – так це у ньому. Бережіть один одного та віддавайте перевагу реальному спілкуванню,а не довгій переписці у соцмережах.
\\\*
А от про подарунки до свята мовчать і загадково посміхаються й дівчата. Однак, переконують, що всі вияви уваги є дуже приємними.
Зазвичай коханим дарують квіти, шоколад, прикраси ну або ж хоча б… маєток)
Не до свята, а як звичайний вияв симпатії, Григорій Глібов подарував коханій маєток, яким досі милуються чернігівці.
Глібов був незвичайним дворянином: він екстравагантно одягався та мав чудні манери. За легендою, чоловік був у Франції та закохався у парижанку. Дівчина хотіла мати справжній замок і дворянин наказав збудувати його у Чернігові. Так і стоїть досі любовний архітектурний подарунок.
фото з мережі