«Петрувка – на хліб катувка»
Побутує кілька цікавих гіпотез стосовно його походження. Одна з них стверджує, що ранньолітній піст начебто встановив Святий Петро (звідси й назва) на прохання жінок, чоловіки яких на сінокосах поїдали всі молочні продукти, що збільшувало сімейний бюджет. Відтак Петро й упросив Павла, котрий завжди тримався чоловічої сторони, запровадити його.
Вважали, що цей піст «вигаданий бабами, щоб більше зібрати сира та масла». Тому, що дні дуже довгі, то піст тяжкий. У «це врем'я не має нічого до хліба, а у деяких і хліба нема». Від того й приказка: «Петрувка – на хліб катувка».
Щоправда, так було у давнину. Нині мало хто зважає на застороги. Селяни, тяжко працюючи, вживають потрохи молочні продукти. Дозволяється їсти рибу.
«Не виспалась наша дівочка…»
З Петровим постом пов'язаний і спеціальний пісенний цикл – так звані «петрівочки», аналогів яким немає в інших народів. Їх появі, очевидно, посприяло і те, що в цю пору тривали сінокоси. Щоб якось полегшити тяжку фізичну працю, наш народ витворив багацько пісень з легким і невибагливим слово співом. Ось одна із обрядових «петрівочок»:
«Мала нічка Петрівочка,
Не виспалась наша дівочка, –
По городі ходила, біль білила,
До тої білі говорила:
– Біле ж моя, тонка, біла,
Як я тебе убілила.
Ой мала нічка Петрівочка.
Та не виспалась наша дівочка…»
Дівочка не виспалась, бо ж «до череди товар гнала», із «козаком не нагулялась і не настоялась»… Одне слово, багато чого не встигла зробити.
«У гай ходити – бісові потіхи діяти»
У деяких регіонах цього дня, тобто в перший понеділок, справляли обряд «полоскання зубів» перед запустами. Кілька сусідок – заміжніх жінок – йшли гуртом до шинку, «щоб прополоскати зуби перед постом».
Популярними також були ігри – обряди «замочування дійниці», «спалення кострубонька», «розигри», «гонити шулік» (тобто оберігати курей від хижого птаха)…
Господині вдавалися до певного ворожіння: били галузкою курей і дивилися, як вони реагують. Якщо лякались і починали бігати й стрибати, то була добра ознака, оскільки рух символізує життя й активність. Коли ж тихо сідали – на невдачу в жіночому господарстві.
А ось ходити в гаї заборонялося, «щоб бісовські потіхи не діяти». Церква виступала і проти обряду пускати на воду клечані вінки, які дівчата готували на Зелені свята.
«У Петрівку мухи роблять на панів»
З Петрівкою пов’язано і чимало прислів'їв та приказок, у яких йшлося про погоду, про сільськогосподарські роботи, про працелюбство і лінощі. Ось деякі з найвідоміших: «Захотілося йому мерзлого в Петрівку», «У Петрівку мухи роблять на панів, а в Спасівку – на себе», «Спасівка – ластівка, а Петрівка – голодівка», «Хто в Петрівку сіна не косить, той зимою і в собак їсти просить».
Напередодні Петра «зозуля в капусту ховається» і замовкає, бо нібито вона «ячмінним колоском вдавилася».
З Петрівкою збігають найдовші дні, а в Петрівку ж «дні були як рік».
Підготувала Ольга ЧЕРНЯКОВА