Учасники – редактори, заступники редакторів комунальних видань Київської, Житомирської, Черкаської, Чернігівської та Вінницької областей.
Тренінг відбувся у рамках проекту Асоціації регіональних ЗМІ «Медіа-менеджмент: від комунальної газети до успішного медіа».
За даними Державного наукового підприємства “Книжкова палата України імені Івана Федорова”, в Україні у 2015 році видавалося 1846 друкованих видань. Більшість з них – місцеві, у тому числі 539 комунальних. Саме про перспективи розвитку останніх і говорили на семінарі. Звичайно, з практичними прикладами стосовно місцевої преси.
{jb_greenbox}Довідково. На першому етапі, у 2016 році, реформуються 244 друковані засоби масової інформації. Найактивніше підтримують реформування редакції комунальних друкованих ЗМІ Житомирської області – 17, Вінницької – 16, Запорізької – 15, Рівненської – 14. Менш активні в Закарпатті, де до першого етапу долучилась тільки одна редакція, в Донецькій – 2. Також у Переліку, затвердженому Кабміном, є 11 видань, засновниками чи співзасновниками яких були центральні органи державної влади, – газети «Пенсійний кур’єр», «Ваше здоров’я», журнал «Вісник Пенсійного фонду України» та інші.{/jb_greenbox}
Остаточну «юридичну крапку» для реформи цих видань поставив Кабінет Міністрів України, який 23 листопада затвердив Перелік друкованих засобів масової інформації та редакцій, реформування яких здійснюється на першому етапі.
Про економіку газети
Докладний аналіз кількісних та якісних показників місцевої преси презентував Олександр Бухтатий, представник Головного департаменту інформаційної політики Адміністрації Президента України.
За узагальненими даними, щопівріччя наклад преси знижується. Для прикладу, станом на 1 січня 2016 року всього по країні передплачено 10,5 млн примірників друкованих видань. Це 89% від показника 2015 року. Втім, передплата місцевих видань майже не знижується – лише мінус 2,3%.
Також аналіз фінансово-економічних показників місцевих газет показує зростання за останні 2 роки таких складових як дохід від реалізації тиражів (на 26%), надходжень від рекламної діяльності (на 97%).
Цікавий показник – якщо у 2013 році без збитку працювала 161 редакція комунальних газет (31%), то вже у 2014-му – 407 (73%), у 2015-му – 374 (69%).
Окремий блок – економічні ресурси реформованої редакції. Маркетологи пропонують вже зараз інвестувати у якість газети, мотивувати журналістів до написання якісних матеріалів, та розширювати мережу роздрібного продажу газети. Цікава пропозиція – система стимулювання творчих працівників у залежності від кількості журналістських матеріалів, які потрапили у номер.
«Якщо раніше у кожній області можна було виділити 1–2 якісні видання, то за останні роки ще по 3–4 районні чи міські газети в регіонах «підтяглись» до пристойної якості і зможуть конкурувати як приватні ЗМІ», – каже медіа-тренер Валерій Горобець, редактор газети «Трудова слава» (Херсонська область).
Про співпрацю з органами влади
Цікавий і корисний досвід – створення спільних рекламних проектів для кількох районок. Тобто рекламодавець отримує послугу з розміщення реклами не в окремій газеті, а може охопити частину чи навіть всю область, якщо реклама розрахована, для прикладу, на населення у селах чи селищах.
Також залишається актуальним такий спосіб взаємодії з владою, як укладення угод про висвітлення. Це єдиний цивілізований шлях для висвітлення діяльності місцевої влади чи розміщення певних матеріалів (актів, роз’яснень, постанов, рішень чи їх проектів тощо).
Наталія Калініченко, редактор газети «Білопільщина» (Сумська область), розповідала про можливі формати співпраці з органами влади в умовах реформування.
{jb_quote}З владою потрібно працювати по трьох напрямах. Адже місцева влада – у нашому випадку районна чи міська – джерело грошей (є кошти на висвітлення діяльності), джерело адмінресурсу (так званий «розумний» адмінресурс) та джерело інформації (інформаційні приводи, пов’язані з місцевою РДА, її відділами, місцевою радою, сільськими та селищними радами). Розумне поєднання компонентів цих трьох напрямів дає ефективну комунікацію.{/jb_quote}
Також для налагодження контактів з владою є безліч дієвих способів, починаючи з морального тиску на керівників через запити на публічну інформацію, об’єднання редакторів для захисту своїх прав тощо.
Комунікація з листоношами, депутатами місцевих рад, аналіз потенційної бази передплатників у громадах – все це можна і потрібно використовувати для збільшення накладів газет.
Про зміни
В Україні вже є приклади, коли якісний менеджмент повністю змінив газету, перетворивши у цікаве видання.
Наприклад, міськрайонна газета «Ірпінський вісник» (Київська область). Ще у 2014 році видання нічим не відрізнялося від більшості комунальних друкованих ЗМІ: перестало виходити у кольорі, обсяг зменшився з 12 до 8 сторінок, стандартні чиновницькі гасла та заголовки («тактичні завдання реформ», «жителі села у надійній безпеці» тощо), дивні статті про ювілеї чиновників та директорів, «глухі» статті на всю шпальту. «Кульгала» і матеріальна база редакції, потерпаючи від боргів, відсутності власного транспорту та кількаразових переїздів у різні приміщення.
Втім, буквально за два роки років газета змінилась завдяки якісній роботі керівництва редакції і після зміни редактора.
“На першу сторінку ми вивели велику фотографію високої якості, прибравши стандартну текстову колонку. Додали редакторську колонку, щоби налаштувати читачів на діалог. Прибрали «полотнища сухого тексту». Змінили дизайн, зміст, заголовки, обсяг. Нам потрібно було змінитись, адже Ірпіньський район – майже Київ. Більшість жителів працює в столиці. Відтак ми маємо конкурувати і зі столичною пресою, і з інтернет-виданнями», – розповідає про зміни у газеті Юлія Бережко-Камінська, головний редактор «Ірпінського вісника».
Про справи юридичні
Найпроблемніший блок – юридичні нюанси реформування. Адже фактично замість редакції комунальної газети виникає новий суб’єкт економічної та видаваної діяльності.
Реформована редакція має вибрати організаційно-правову форму для перетворення. Це може бути товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) або приватне підприємство (ПП).
Серед переваг першої – до статутного фонду ТОВ можна внести майно, що належить до різних форм власності, а самі учасники ТОВ несуть відповідальність виключно в розмірі внеску. До речі, законодавство чітко регулює відносини з партнерами, відтак – ТОВ має більшу довіру від банків та контрагентів, надаючи ширші можливості для залучення додаткового капіталі.
Має переваги і ПП, оперуючи спрощену систему отримання готівкових коштів. Далі – недоліки, адже законодавство нечітко регулює дану організаційно-правову форму. Більш того – засновник ПП відповідає за зобов’язаннями всім своїм майном.
Про реєстрацію, статут, особливості розподілу часток, передачу майна та юридичний супровід організаційно-правового перетворення підприємства учасникам семінару розповіли юристи-практики Іван Петрикей (Чернігівська область) та Артур Даценко (Сумська область).
{jb_blackbox}Захід проводиться у рамках проекту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США. Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.{/jb_blackbox}
ГО «Асоціація регіональних ЗМІ»