Такі вже ми є українці: за компанію і веселимося, і купуємо, і язиками мелемо, і обурюємося. Завше комусь чогось буде малувато, і щось видаватиметься менш привабливим за сусідський товар.
Пенсіонерка з Киселівки Таїсія Чаус каже, що приїхала до райцентру мотоциклом, щоб придбати мішок цукру. На ярмарку цей солодкий продукт значно дешевший: 4–5 гривень економії на кожному кілограмі. Таїсія Дмитрівна задоволена, та мені мішок не потягнути.
Менянка Наталія Полторак щиро радить взяти кролевецького борошна. Гарна господиня рекомендує – як не купити. Носилася з покупкою і згадувала примовку покійної матусі про «цигана, який за компанію повісився».
Вельми вабила око свіжа риба – товстолобики, амур і коропи відчайдушно махали хвостами та стрибали в сачку. Вчасно схаменулася: мандрувати з живою рибиною в торбі не з руки.
Крупи, олія, солодощі, паски, саджанці дерев… Товари на всякого покупця і на вибір, за цінами виробників. Добре, що опинилася на центральній площі міста, коли вже народ скупився, посперечався, послухав пісень, набрав в обидві руки партійних газет, календариків і буклетів. Можна було спокійно спілкуватися з людьми.
Більше 140 кілограмів сирів і 50 кілограмів масла продала Людмила Звенигородська. Меняни добре знають цю торгову марку своїх сусідів. За словами продавця, щочетверга у Мені коропські виробники реалізовують свої продукцію.
«Ярмарок – торг, який влаштовується регулярно, в певну пору року і в певному місці для продажу й купівлі товарів», – читаю в «Тлумачному словнику української мови». Про вибори не сказано нічого. Отож подібні заходи в будь-якому райцентрі чи місті Чернігівщини мають проходити не залежно від політичних подій і настроїв.
Ярмаркувала Ольга ЧЕРНЯКОВА
