Головна мета тренінгів – усвідомити роль медіа у процесі інтеграції внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО або переселенці) до громад, де наразі вони мешкають тимчасово або постійно. Інша частина медіа-заходів стосувалася розвитку навичок та вмінь журналістів регіональних ЗМІ щодо збору інформації та підготовки матеріалів про долю громадян України, що полишили свої домівки.
Довідково. Станом на грудень 2016 року, за офіційними даними Єдиної інформаційної бази внутрішньо переміщених осіб, в Полтавській області проживало 29,4 тисячі внутрішньо переміщених осіб, в т.ч.: 5748 дітей, 1539 інвалідів, 12190 пенсіонерів. Найбільше – у Полтаві (понад 12 тисяч), Горішніх Плавнях (1239), Миргороді (2920), Лубнах (964), серед районів – у Миргородському (1087) та Гадяцькому (1028) районах.
Загальна кількість переселенців та у розрахунку на 10 тисяч місцевого населення у Полтавській області. Дані дослідження «Внутрішньо переміщені особи: соціальна та економічна інтеграція в приймаючих громадах», 2016 рік
{jb_quote}– Ми проводимо ці тренінги для того, щоб, по-перше, збільшити кількість матеріалів про переселенців у місцевих ЗМІ. Адже саме ЗМІ відіграють вагому роль у формуванні позитивного ставлення громади, колективу чи групи осіб до внутрішньо переміщених осіб. По-друге, важлива направленість та жанровість матеріалів. Звичайно, приділяємо увагу дотриманню журналістських стандартів під час висвітлення проблем та побуту ВПО, – заявляє керівник проекту, голова ГО «АРЗМІ» Олександр Назаренко.{/jb_quote}
* * *
Перший блок тренінгів – презентація соціологічних опитувань щодо відношення громадян до переселенців, а також самих переселенців до дій органів влади та їх самовідчуття у громадах.
Як свідчать результати опитування, проведеного на замовлення ГО «АРЗМІ», абсолютна більшість жителів Полтавської області не відчули якихось змін через появу у громаді сімей ВПО.
Читати також: Як жителі Полтавщини ставляться до переселенців? Результати опитування
Цікаво, що найбільше новин про життя переселенців жителі Полтавської області дізнаються завдяки всеукраїнському телебаченню, від знайомих та друзів та завдяки місцевому ТБ. Місцеві газети також є вагомим джерелом інформації про переселенців для осіб віком 50–59 років.
На думку опитаних жителів громад Полтавської області, інформація про ВПО «збалансована» наступним чином: приблизна рівна кількість повідомлень позитивної (14%) та негативної (13%) направленості.
При цьому частина громадян визнають – ЗМІ можуть негативно впливати на ставлення до переселенців.
\* \* \*
У рамках тренінгів було презентовано результати моніторингу висвітлення в місцевих ЗМІ Полтавської області проблем внутрішньо переміщених осіб.
Як виявилося, найзгадуваніша тема, що стосується ВПО, – це соціальне забезпечення. У таких матеріалах журналісти намагаються максимально поширити інформацію про відпочинок у дитячих таборах, про виплати пенсій, безкоштовні акції та проекти, що спрямовані на покращення життя ВПО в регіоні.
Працевлаштування ВПО — друга за згадуваністю тема полтавських медіа. Газети, сайти, телебачення, радіо продукують контент, у якому йдеться про успішні кейси серед вимушених переселенців: одні вдало перевезли бізнес із Донбасу, інші започаткували все з нуля, а треті навіть спромоглися виграти гранти на розвиток власної справи.
Що стосується негативного контенту, то він присутній у соціальних мережах, коментарях та блогах. Часто такі меседжі супроводжують виважені та цікаві публікації. Коментарі трапляються настільки абсурдними та образливими, що постало питання, чому адміністратори сайту не видаляють те, що понаписували користувачі, які можуть виявитись несправжніми чи віртуальними (чи фейковими) читачами.
Також моніторинг виявив матеріали, які можуть бути сприйняті як такі, що характеризують переселенців чи їх частину з негативної точки зору, у тому числі – як умовну групу з особливими вимогами (матеріали «Що заважає працювати переселенцям у Полтаві?», «На 29 тисяч переселенців уже витратили 234 бюджетних мільйони», «Суспільство втомилося допомагати переселенцям», «Чиновник з ОДА вважає, що частину переселенців на Полтавщині можуть використати терористи»).
Загальний висновок: місцеві журналісти розвивають тему ВПО неохоче. Більшість інформацій – релізи органів влади зі зміненими заголовками. Подекуди трапляються статті щодо працевлаштування переселенців. Переважно вони інформують про можливості для ВПО, але зустрічаються й «історії успіху». Втім, на відміну від Дніпропетровської області, у полтавських ЗМІ порівняно небагато публікацій негативного характеру.
\* \* \*
Юридичний практикум, який був складовою частиною тренінгів, стосувався окремих аспектів підготовки матеріалів про ВПО.
– Базовий принцип роботи журналіста з інформацією стосовно переселенців – дотримуватись принципу невтручання в особисте життя особи. Очевидним порушенням такого принципу може стати не тільки суспільне засудження чи несприйняття такого ЗМІ, а й реальний позов до суду з вимогою відшкодувати значну суму коштів, – попереджає Іван Петрикей, медіа-юрист ГО «АРЗМІ».
{jb_blackbox}Довідково. Внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.{/jb_blackbox}
\* \* \*
Тренінги містили і практичну частину, що стосувалась уникнення мови ворожнечі у матеріалах про ВПО. Зазначалось, що ознаками такої мови можуть бути прямі, безпосередні і завуальовані заклики до насилля, дискримінації, у тому числі у вигляді загальних гасел. Інший приклад – акцентування з метою дискредитації на зв’язках ВПО з вітчизняними та закордонними політичними і державними структурами, твердження про неповноцінність (нестача культури, інтелектуальних здібностей, нездатність до результативної праці тощо), заяви про схильність до криміналу чи інших протизаконних чи протидержавних дій.
Відтак, орієнтиром для журналістів, на думку керівника проекту Олександра Назаренка, може бути точне і неупереджене висвітлення кожної зі сторін конфлікту, зображення людини як індивідуальності, а не як представника групи, представлення подій у контексті.
У підсумку, учасників тренінгів закликали використовувати здобуті знання, навички та вміння під час підготовки тематичних матеріалів про ВПО. Також для тих, хто цікавиться тематикою ВПО, запропонований конкурс журналістських матеріалів, що проводиться ГО «АРЗМІ». Конкурс оголошено у 3 номінаціях: новинний сюжет про переселенців, журналістський матеріал про «історію успіху», журналістське розслідування щодо вирішення проблем переселенців, дій органів влади щодо допомоги переселенцям. Автори кращих матеріалів будуть оголошені у червні. Вони також отримають грошові премії.
Читати також: Конкурс журналістських матеріалів про переселенців. Долучайтесь!
\* \* \*
{jb_blackbox}Тренінги проведено ГО «Асоціація регіональних ЗМІ» у рамках проекту «Висвітлення у ЗМІ проблем внутрішньо переміщених осіб у 3 областях», що реалізується за фінансової підтримки NED.{/jb_blackbox}