«Без нотаря країна не може існувати»
Сьогодні, коли в Україні відбувається реформування правової системи, перед нотаріатом постають нові виклики, які вимагають від його представників стійкості, незламності духу і вірності обраній професії. На нотаріат покладена висока місія, спрямована на реалізацію найдемократичнішого принципу громадянського суспільства: «Держава – для людей». Бути нотаріусом – не лише велика честь, а й значна відповідальність.
Заслужений юрист України, професор, кандидат юридичних наук Володимир Черниш, характеризуючи у доповіді етапи становлення нотаріату, критично оцінив прагнення постійних змін.
– В Україні ніколи не бракувало програм, пілотних проектів, пропозицій щодо реформування нотаріату. Зі змінами владних структур та їх бачення його ролі в суспільно-економічному житті країни назрівали і «нововведення», – зазначав професор. – Хоча реформа в нотаріаті відбулась ще в середині дев’яностих, і його діяльність вже півтора десятиліття базується на класичних стандартах та традиціях латинського нотаріату. Всі ж новітні пропозиції та нововведення здебільшого носять суто механістичний характер, дріб’язкове адміністрування і захаращення діловодства. Реформи в нотаріаті – це, передусім, трансформація нотаріального розвитку, як ключ до розуміння змісту еволюційного розвитку.
За словами професора, є і незмінні пріоритети в цій важливій сфері суспільного життя – нотаріальна неупередженість, таємниця нотаріальних дій та велика відповідальність нотаріусів.
У системі латинського нотаріату нотаріус виступає, по-перше, як незалежний представник держави, наділений від імені держави повноваженнями вчиняти нотаріальні дії. По-друге, одночасно несе особисту відповідальність за їх вчинення. Без перебільшення, нотаріат на сучасному етапі став головним реалізатором цивільного права.
Чи, як писав в одному з віршів Олександр Красногор, тепер «без нотаря країна не може існувати».
Учасники зібрання говорили також про вироблення єдиної системи нотаріату, розвиток науки про нотаріат, культурологію, сталість нотаріальних понять, інформаційну складову нотаріату, цифрові технології.
Епоха цифрової глобалізації, на думку Олександра Красногора, з впровадженням кардинально нових технологій суттєво змінює сучасний юридичний світ. Електронні нотаріальні документи, електронний апостиль, електронні підписи – потреба дня та запит клієнтів. Олександр говорив і про аспекти публічного управління та адміністрування в системі нотаріату.
Вагомість кожної літери
Заслужені юристи України Василь Степаненко та Валентина Якименко наголошували на необхідності постійного навчання нотаріусів та їхніх помічників та підвищенні кваліфікації, знанні державної мови та грамотності кадрів.
Із затвердженням нового українського правопису постає потреба проведення навчальних семінарів, курсів підвищення кваліфікації і навіть тренінгів. Знання орфографії, граматики і фонетики не будуть зайвими в діловодстві. Адже помилки в документах (зокрема, у написанні прізвищ, власних назв чи термінів) можуть обернутися для клієнтів не лише неприємностями, непорозумінням, але й матеріальними збитками.
Голова Житомирського відділення Академії нотаріату України Олена Котик присвятила свою доповідь психологічним аспектам комунікації та взаємодії нотаріуса з громадянами, органами державного управління та органами місцевого самоврядування.
Нотаріус – суспільно значима професія. Його розчерк перетворює щоденні ситуації у юридичні документи, викладаючи на папір волю людини, а подекуди і взагалі змінюючи її життя. Відтак подібні засідання засвідчують важливість обміну досвідом та знаннями, визначають пріоритети і завдання на перспективу.
Ольга ЧЕРНЯКОВА. Фото автора