Тренінг проведено у рамках проекту Асоціації регіональних ЗМІ «Медіа-менеджмент: від комунальної газети до успішного медіа», що реалізується за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.
Тренінг включав теоретичну частину, під час якої тренери презентували дослідження щодо кількісних та якісних показників розвитку місцевої преси, а також аналіз даних щодо економіки та фінансів друкованого видання (на основі узагальнених показників медіа-ринку за 2013–2016 роки). Навчання передбачало також розгляд основних принципів медіа-маркетингу видання та розробки стратегії розвитку ЗМІ.
- Що стосується західного регіону, то тут менша кількість комунальних газет зголосилась реформуватия у першому етапі. Відтак наше завдання – показати тим, хто тільки став на шлях реформування, що цей процес може бути успішним і результативним перетворенням газети в ринкове підприємство. Звісно, за умови дослідження та застосування на практиці методів аналізу економіки видання, сучасного прогресивного медіа-менеджменту, – наголосив керівник проекту Олександр Назаренко, голова громадської організації «Асоціація регіональних ЗМІ», голова Чернігівського осередку Національної спілки журналістів України.
\* \* \*
За спостереженнями Олександра Бухтатого, представника Головного департаменту інформаційної політики Адміністрації Президента України, реформування друкованої преси в Україні вже на першому етапі довело свою необхідність.
– Досвід та практика останніх років довела: місцева преса має економічне підґрунтя до успішної діяльності в ринкових умовах. Для прикладу, у 2015 році доходи місцевих комунальних редакцій від реалізації тиражів зросли на 26% (до 165 мільйонів гривень), а доходи від рекламної діяльності – на 97% (до 136 мільйона гривень). Очевидно, що міф про «приреченість» друкованої преси розвінчано, – переконаний Олександр Бухтатий.
Як виявилось, навіть до початку реформи п’ята частина всіх комунальних ЗМІ працювали без дотацій взагалі, демонструючи успішність та розвиток. Навпаки, 40% всіх дотацій отримували 40 видань. Це дві яскраві ознаки неефективності механізму розподілу дотацій.
Утім, незалежно від поточних умов, редакціям потрібно працювати над якістю контенту, новими формами взаємодії з читачами, удосконаленням дизайну, збільшенням доходів від реклами тощо.
{jb_blackbox}Довідково. На першому етапі реформуються 244 друковані засоби масової інформації. Найактивніше підтримують реформування редакції комунальних друкованих ЗМІ Житомирської області – 17, Вінницької – 16, Запорізької – 15, Рівненської – 14. Менш активні в Закарпатті, де до першого етапу долучилася тільки одна редакція, в Донецькій – дві. Також у Переліку, затвердженому Кабміном, є 11 видань, засновниками чи співзасновниками яких були центральні органи державної влади, – газети «Пенсійний кур’єр», «Ваше здоров’я», журнал «Вісник Пенсійного фонду України» та інші.{/jb_blackbox}
Практичні поради, економічну аналітику та кількарічний досвід успішного розвитку друкованого видання презентував медіа-тренер Валерій Горобець, редактор газети «Трудова слава» (Херсонська область).
– Цікаво, що до початку процесу реформи редактори районок навіть не задумувались про економічні та фінансові показники діяльності редакції. Більш того – деякі навіть не змогли відповісти на питання щодо собівартості примірника газети, – наголосив Валерій Горобець.
До кейсу практичних порад з аналізу економіки газети додались алгоритми прорахунку собівартості примірника, співвідношення доходів від реалізації тиражів та реклами, ступінь залежності від дотації тощо. Найцінніші поради – щодо стимулювання працівників газети до журналістського пошуку та продукування нових тем та ідей, а також методи вирівнювання передплатної ціни на видання до рівня економічної доцільності.
\* \* \*
Кілька порад для колективів газет, що реформуються:
- Провести економічний аналіз, зрозуміти та вирахувати всі видатки та доходи редакції.
- Опрацювати наявні ресурси для подальшого розвитку видання: населення, його купівельна спроможність щодо придбання та передплати газет, місцевий бізнес, потенційні конкуренти.
- Інвестувати у якість газети: збільшення обсягу та покращення контенту.
- Нарощувати дохід від реклами.
- Організовувати спільну рекламну діяльність (у партнерстві з іншими виданнями), підвищувати передплатну та роздрібну ціну до економічно обґрунтованого рівня.
- Вивчити шляхи розширення мережі роздрібного продажу видань.
- Не забувати про додаткові доходи: надання інших послуг, редагування і випуск друкованої продукції на замовлення і для продажу тощо.
- Посилювати кадровий потенціал редакції та осучаснити систему заробітної плати творчих працівників.
- Зменшити залежність від дотацій з місцевих бюджетів (вона лише «консервує» проблеми районки).
- Докласти зусиль для виконання законодавства про висвітлення діяльності місцевих органів влади різного рівня, включаючи сільські та селищні ради.
- Успішними практиками локального медіа-бізнесу поділилась Юлія Бережко-Камінська, головний редактор газети “Ірпінський вісник” (Київська область).
Серед вже апробованих та працюючих варіантів – співпраця з органами влади на засадах законодавства про висвітлення діяльності, робота з джерелами інформації на місцевому рівні, ефективна комунікація з депутатами місцевих рад та цікавий і незвичний контент місцевого видання. Багато у чому успіх видання залежить від позиції редактора і його можливості організувати творчий процес у газеті.
Найпроблемніший блок тренінгу – юридичні консультації та питання корпоративного права для редакцій, що реформуються. Значна частина озвучених учасниками тренінгу проблем, що наразі постають перед тими, хто тільки починає практичні кроки з перетворення редакції, стосувалася процедури перереєстрації ЗМІ, вибору відповідної організаційно-правової форми господарювання, владнання конфліктів з колишніми засновниками щодо майна, алгоритм розподілу майбутніх часток серед працівників редакції.
На частину з цих проблем, зокрема у практичній площі, у своєму коментарі відповів Олександр Назаренко, редактор газети «Наше слово», яка вже успішно пройшла процес реформування і наразі перебуває на фінальній стадії – реєстрації ТОВ. Також учасники тренінгу отримали необхідні консультації медіа-юриста Івана Петрикея.
\* \* \*
{jb_blackbox}Захід проводився у рамках проекту за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США. Supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine. The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.{/jb_blackbox}
ГО «Асоціація регіональних ЗМІ»