Що ж планують читати у новому 2018 році «Час Чернігівський» поцікавився у чернігівців.
Василь Чепурний: Чекаю публікації другого тому мемуарів Михайла Слабошпицького, бо в першому, трохи хаотичному, є багато нового з недавньої історії української літератури. Обов'язково читатиму все, що напише і видасть Мирослав Дочинець, який після діда Ворона, “Криничара”, “Горянина” та “Мафтея” став провідним українським письменником, якого читання не для розваги, не для відпочинку, а для наснажування втомлених душ. Дочитаю мемуари Річарда Ніксона, “Сни неофіта” Павла Вольвача, перечитаю свого улюбленого Уладзіміра Караткевіча, планую переглянути і “Дім на горі” Валерія Шевчука (недавно перечитав “Три листки за вікном”) - цей автор цілком заслуговує Нобелівської премії, якби її давали виключно за талант, а не з оглядки на політичну кон'юнктуру.
Ірина Сенченко: Перші на черзі книги про виховання дітей, адже маю двох принцес.Отже, планую перечитати: Януш Корчак «Як любити дитину», Януш Корчак. «Правила життя», Юлія Гіппенрейтер «Спілкуватися з дитиною»; прочитати: Памела Дракерман «Французьке виховання. Історія однієї американської мами в Парижі», Ірена Карпа «Подорожі з дітьми, або Як не стати куркою», Француаза Барб-Галль «Як розмовляти з дітьми про мистецтво», Клейтон Крістенсон «Як Ви будуєте своє життя».
Для натхнення та розвитку: Ерік Фромм «Мистецтво Любові», Олівер Сакс «Чоловік, який сплутав дружину з капелюшком», Б. Ославський «Десять успішних українських брендів», Е. Хемінгвей «Фієста» ( саме українською в перекладі Морозова), К. Стогній (ведучий програми “Надзвичайні новини”) «Вовки трави не їдять», О. Чаклун « Піраміда Синтії». Хочеться прочитати книгу року від ВВС-2017 Катерини Калитко «Земля загублених або маленькі страшні казки», а ще у списку А. Курков «Шенгенська історія» + книжки Володимира Кашки “Час плоду” та Юрія Ананка “Книга радости” (до власного сорому маю зізнатися – досі не читала.
Владислав Савенок: Хочу почитати український переклад, як на мене, вічної книги “Мистецтво любити” Еріха Фромма. Це книга, до якої я періодично повертаюся, щоб не забувати ЗАРАДИ ЧОГО МИ ЖИВЕМО. Уперше я її прочитав, коли мені було 32 роки. А взагалі, перечитуватиму ще кілька своїх улюблених книг, які виховали в мені філософію життя. Мудрі і вічні книги не там часто з’являються. І щоб я їх прочитав, треба щоб багато чув про них від різних людей.
Віра Курико: 2018 хотіла розпочати книгою репортажів Пйотра Ібрагіма Кальваса “Єгипет: храм, халяль”, яку вже в січні має віддати на полиці видавництво “Човен”. І, безперечно, новий роман Юрія Андруховича “Коханці Юстиції”. Хочу врешті прочитати український переклад трьох художніх репортажів Ганни Краль об'єднаних в книзі “Раніше за Господа Бога”. Досі не прочитала ще книгу Єлизавети Гончарової “Десь поруч війна”.