Відразу зазначу, що не фанатка розпіареної в останні роки особистості Олега. Концерт був тільки доброю нагодою взяти автограф для читачів «Часу Чернігівського», бо жіноча публіка таки полюбляє його пісні, не залежно від регіону країни.

Купила квиток і листівку (чи то з автографом шоу-зірки, чи з факсиміле), аби співак мав де написати кілька слів для чернігівців. Тим паче, що на День Чернігова він успішно виступав на Красній площі та невдовзі відбудеться його концерт на сцені театру.

У вестибюлі два молодики із команди жваво торгували дисками (1 – за 70 гривень, два – за 100), магнітиками і друкованою продукцією із портретом Винника. Ціни кусалися: календарик коштував 20 гривень, листівки – 20, плакати – 30 і 40. Народ надактивно розкуповув усе це особливо в антракті, розігрітий виступом. Продавалися й живі квіти. І кругом – охоронці та чоловіки з бейджиками.

Підходила до охорони неодноразово, просила посприяти. Та марно. Круті хлопці не насмілилися навіть передати Олегові за куліси листівку й записану на окремому аркуші назву сайту – ні перед концертом, ні в антракті. Опісля виступу співак в їхньому оточенні відразу ж подався до авто. Бачили ж: тримала в руках журналістське посвідчення, а не гранату. Головний тілоохоронець мотивував відмову відсутністю попередньої акредитації на концерт (хоча загодя з’ясувала, що прес-конференція не була передбачена).

До слова, жодного живого автографа – в хід ішли нібито «домашні заготовки». Очевидно, так затерпли від тої писанини рученьки: купи листівок і плакатів.

Мабуть, слава втомила Олега, і він перестав любити публіку. Вона переважно – представниці прекрасної половини людства із одвічними сподіваннями-очікуваннями неземної любові.

У ці непрості часи кожній із нас дійсно хочеться тепла, ніжності, палких почуттів. Жінки й дівчата обожнюють співака-красеня, бо мелодії зрозумілі спраглим до справжнього кохання серцям. Де вони ті лицарі, готові «припасти з квітами до колін», зацілувати й за обнімати до знемоги. Як зізнавався Олег в одному з інтерв’ю, прихильниці спеціально купують квіти й піднімаються на сцену, аби тільки доторкнутися до кумира, обняти його та поцілувати чи, навпаки, відчути дотик його губ на власній щоці. Харизматична 42-річна поп-зірка без особливих зусиль «бере в полон серця».

Хлопець із Черкащини, після виступів у дев’яностих роках на дискотеках і весіллях (з дипломом хормейстера, отриманим у Канівському училищі культури і мистецтва), зумів здобути популярність у Німеччині, Австрії та Швейцарії як виконавець популярних мюзиклів під сценічним ім’ям Olegg. Їхав до Берліна в рамках культурного проекту, а затримався надовго.

Понад 10 років про екс-соліста Черкаського народного хору – ні слуху, ні духу на Батьківщині, і раптом таке спонтанне (?) рішення. «Чорний принц» (такою була одна із ролей у мюзиклі «Елізабет») прибув в Україну в 2011 році, якщо вірити Інтернету, та зосередився на сольній кар’єрі. Співпраця з продюсером Олександром Горбенком, який начебто махнув обома руками на інвестиційний бізнес, винесла на гребінь популярності й дозволила обом увірватися в шоу-бізнес. Хіти «Щастя», «Ще мить», «Мої батьки», «Я не устану», «Мати каже правду», «Птица», «Здравстуй, невеста», «Вовчиця», цьогоріч побила всі рекорди пісня «Ніно»( бо героєві не байдуже, з ким та кохана Ніно «п’є вино»).

Чого дивуватися? Відеокліпи, трансляція концертів і їх записи в Ю'тубі, майстерне аранжування, спецефекти, вдало підібраний репертуар, гарний голос, приваблива зовнішність миттєво зробили Олега Винника популярним в Україні. Такий собі потужний бізнес-проект, де все продумано до найменших деталей.

Секрет успіху – простий: слова (Олег – автор усіх пісень, що входять до альбомів) падають на спраглі жіночі душі, обділені чоловічою увагою. «Неціловані, незнайомі, недосяжні» пані й панянки переповнюють зали. Щільні графіки концертних турів Україною збільшують ряди фанаток і прихильниць. Кожна із них гадає, що і є тією єдиною і неповторною, гідною «довгограючого щастя». Кожна із них хоче вийти заміж неодмінно «раз і навсегда», як обіцяє кумир, і бажано ж за такого ж світловолосого красунчика, котрий «дихати перестане, а кохати ні» і ніколи не розлюбить.

Обняти Олега Винника мені такі не вдалося. З автографом, як писала, теж не склалося. Жаль, що не додумалася, як одна із харківських фанаток, відкусити чи надкусити вухо комусь із охоронців (їх теж співак хвалив у телеінтерв’ю). Мабуть, треба було б. Заради читачок сайту.

Ольга ЧЕРНЯКОВА.