Саме органіку хочуть бачити на своїх прилавлавках європейці. Українці ж мають усі шанси задовольнити ці потреби.
Розвиток органічного сільського господарства в Україні розпочався наприкінці 90-х років минулого століття. Уже у 2000-х усе більше фермерів зважуються спробувати сили у вирощувані нішевих культур.
До переліку органічної продукції, виробленої в Україні, входять зернові культури (пшениця, ячмінь, овес, жито, гречка) та продукти їхньої переробки (борошно, крупи), бобові культури (соя, горох, нут, люпин), олійні культури (соняшник, ріпак), мед, овочі, фрукти, ягоди та продукти їхньої переробки (повидло, сиропи, соки), сухофрукти, м’ясні вироби (ковбаси, сало, паштет, смалець) тощо.
Нині в Україні працює понад 10 європейських органів сертифікації органічних продуктів, серед яких IMO (Швейцарія), Biokontroll (Угорщина), ECOCERT (Франція), ABCERT (Німеччина), LACON (Німеччина), Control Union (Нідерланди), ICEA (Італія), ETKO (Туреччина), Органік Стандарт (Україна) тощо.
Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева зазначає, що нішеві культури — це хороший ресурс для малих та середніх господарств:
«Нішеві культури, до яких ми відносимо, наприклад, органіку, сорго, прянощі, горіхи та ягоди, або свіжу зелень чи часник, мають на сьогодні свої переваги, зокрема це — відносно невелика конкуренція. Часто такі культури не вимагають значних інвестицій в організацію виробництва, але при цьому забезпечують високий рівень рентабельності. Вирощувати їх можна не лише на експорт. Виробники органіки вже сьогодні мають реальні можливості співпраці з великими мережами супермаркетів в Україні задля реалізації своєї продукції».
На Чернігівщині близько 40 господарств вирощують нішеві культури. Переважно це гірчиця, квасоля та овочі.
А от на Городнянщині одне сільгосппідприємство може запропонувати одразу десять органічних культур. Фермерське господарство «Макишинський сад» (село Макишин, Городнянський район) працює у цьому сегменті з 2011 року. В асортименті спельта, сочевиця, тритикале, рижій, люпин, гірчиця, тощо. Починали ж із жита.
Як зазначає керівник підприємства Сергій Довгань, найпримхливішою виявилася гірчиця. Насіння більшості культур мають своє. Найпопулярнішою культурою у європейського покупця є люпин.
Господарство орієнтується на експорт. Продають здебільшого до країн ЄС.
— З початком дії Угоди про ЗВТ майже нічого не змінилося. Місцями навіть складніше, більше забюрократизовано. Однак, працюємо. Маємо вже налагоджені партнерські стосунки з представниками країн ЄС, — ділиться фермер.
Більш того, «Макишинський сад» може похвалитися власними технічними винаходами.
— Разом з товаришем придумав ротаційну борону. Затрати на її виготовлення повертаються за сезон. Зараз маємо і власну універсальну сівалку, — зазначає Сергій Довгань
Ці агрегати дають можливість обійтись без азотних добрив та перейти на екологічно чисте безгербіцидне вирощування зернових культур, що сприяє збереженню вологи, забезпечує мульчування, доступ повітря для максимальної роботи бактерій, знищення бур’янів в фазі нитки та мінімальне пошкодження рослин.
Рекомендаційна ремарка: основний обсяг кінцевого продукту нішевих культур йде на експорт, тож необхідно ретельно моніторити ситуацію на світовому ринку. Передбачити попит і наявність конкурентних пропозицій нелегко, отже є сенс робити ставку на вирощування кількох видів нішевих культур, а також шукати постійний канал збуту.