Для цього, мовляв, з вересня цього року потрібно припинити діяльність загальноосвітньої школи № 3.

Загальноосвітня школа № 4 стане її правонаступницею.

{jb_blackbox}Кабінет Міністрів України наприкінці 2016 року схвалив Концепцію реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року.{/jb_blackbox}

Проблемою, яка потребує розв’язання, є суттєве погіршення якості загальної середньої освіти протягом 1992—2016 років.

Проявами проблеми є: збільшення частки молоді, яка здобуває освіту за кордоном; тенденція до зниження показників України в міжнародних дослідженнях конкурентоспроможності та інноваційної привабливості, які впливають на економічний розвиток України.

Загальна середня освіта в Україні має такі основні ознаки: наявність суттєвого сегмента високоякісної освіти, насамперед математичної та природничої (елітарна освіта); домінування в системі освіти шкіл із невисокою якістю освітніх послуг; суттєві територіальні відмінності в якості загальної середньої освіти (між сільськими та міськими школами, між окремими регіонами); тенденція до погіршення якості освіти в цілому в державі; недостатня мотивація до освіти значної частини молоді.

Реалізація Концепції здійснюється протягом 2017—2029 років трьома етапами.

На першому етапі (2017—2018 роки) планувалося:

  • прийняти новий Закон України «Про освіту»;
  • розробити план дій із реформування системи загальної середньої освіти;
  • розробити, затвердити та запровадити (2018 рік) новий державний стандарт початкової освіти з урахуванням компетентностей, необхідних для успішної самореалізації особистості;
  • доопрацювати навчальні плани та програми з метою розвантаження та запровадження компетентнішого та антидискримінаційного підходу в початковій школі;
  • утворити 200—250 опорних шкіл базового рівня в сільській місцевості;
  • підвищити кваліфікацію вчителів початкової школи;
  • підвищити заробітну плату вчителів шляхом збільшення ставок (окладів) у Єдиній тарифній сітці на два розряди;
  • запровадити навчання авторів підручників та підготовку експертів із метою підготовки підручників нового покоління;
  • створити національну електронну платформу для розміщення електронних курсів та підручників, розробити електронні підручники, курси дистанційного навчання за навчальними програмами, систему дистанційного навчання для підвищення кваліфікації вчителів;
  • спростити систему документообігу, оптимізувати звітність, запровадити електронні форми документів;
  • розробити новий Закон України «Про загальну середню освіту»;
  • створити систему освітньої статистики та аналітики;
  • взяти участь у міжнародному дослідженні якості середньої освіти PISA-2018;
  • розпочати роботу з формування системи забезпечення якості освіти;
  • забезпечити різноманітність форм здобуття початкової освіти.

На другому етапі (2019—2022 роки) передбачається:

  • розробити, затвердити (2019 рік) та запровадити (2022 рік) новий державний стандарт базової середньої освіти з урахуванням компетентностей, необхідних для успішної самореалізації особистості;
  • створити нову систему підвищення кваліфікації вчителів і керівників шкіл;
  • провести інвентаризацію шкіл та закладів професійної освіти для створення мережі профільних шкіл;
  • забезпечити якісне вивчення іноземних мов у профільній школі відповідно до Стратегії сталого розвитку «Україна-2020»;
  • сформувати мережу опорних шкіл базового рівня;
  • розробити професійні стандарти педагогічної діяльності вчителя;
  • створити мережу установ незалежної сертифікації вчителів;
  • створити регіональні органи з питань забезпечення якості освіти;
  • створити систему внутрішнього забезпечення якості освіти в школах (2022 рік);
  • створити систему незалежного оцінювання результатів навчання за курс базової середньої освіти.

На третьому етапі (2023—2029 роки) передбачається:

  • розробити, затвердити (2023 рік) та запровадити (2027—2029 роки) новий державний стандарт профільної освіти з урахуванням компетентностей, необхідних для успішної самореалізації особистості, що сприятиме створенню передумов для скорочення тривалості (навантаження) бакалаврських програм вищої освіти в середньому на 45 кредитів;
  • сформувати мережу профільних шкіл (2025 рік);
  • створити систему незалежного оцінювання випускників профільної школи професійного спрямування.