Олексій з перших днів Революції Гідності став активно підтримувати майданівців. Підтримував тих, хто стояв цілодобово: роботи там справді вистачало на всіх. Спочатку приносив харчі, чай, каву, воду, все, що було необхідно. Потім виконував будь-яку роботу, яка в тих умовах була вагомою: сортували речі, підносили їх тим, хто стояв на передовій, адже їх обливали водою, закидали димовими шашками, треба було забезпечити змінним одягом, підносив їжу, гарячі напої, шини на барикади.
Лютий 2014-го на Майдані був спекотним, незважаючи на мінусову температуру повітря. 20 число цього місяця можна вважати другим днем народження активіста. Традиційно прийшовши на підмогу, зрозумів, ситуація загострюєтьс: всюди лунали постріли, кидали димові шашки, від того було важко орієнтуватися. Отримавши завдання підносити шини до барикад на Інститутську, він без вагань його виконував.
Ситуація ускладнилася, коли одну з барикад загасили зсередини водою і тепер кожен постріл беркутівців по активістам був влучним. Хлопці падали кожної секунди, а Олексій закидав шини на середину барикади, прикрившись імпровізованим щитом. В черговий раз повертаючись за наступною, він побачив такого ж активіста і прикрив його своїм щитом, зберігши життя юному хлопчині, зате сам мало не поплатився власним.
Чоловік відчув гострий біль, стало важко дихати, але він не думав ні про що: всюди було справжнє пекло, він кинувся за наступною шиною і раптом впав на півкроці. Отямився, коли його вже несли до готелю «Україна».
Пригадує, як десь віддалено чув голоси про кулю на виліт, про мінімальні шанси його на життя. Але то все, як у тумані, бо душа і тоді рвалася бути поруч із однодумцями. Насправді це диво, що він тепер живий. Лікарі, які оперували Олексія, давали максимум 10%, що він виживе.
Участь у найгарячіших подіях Революції Гідності вартувала багатьом українцям життя, які стали Небесною Сотнею, тільки їх число вже давно перетнуло той цифровий рубіж, ще більша кількість громадян-учасників Майдану підірвали здоров'я.
До цього числа належить і Олексій Шевченко. Поранення легень, розірвана печінка, інші внутрішні органи спричинило п'ять операцій, які довелося пережити чоловіку,дякуючи лікарям, які його поставили на ноги, хоч із новим статусом: інвалід війни.
Президент України Петро Порошенко удостоїв учасника Революції високою нагородою – орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Для цього чоловіка, як і для кожного патріота, нинішній день не стільки свято, як День пам'яті за всіма, хто приніс своє життя і здоров'я на вівтар Перемоги державності, за Україну – єдину, сильну, незалежну. Завдяки цим людям ми почуваємося нацією.
За повідомленням Носівської міської ради