Вже два роки в Україні триває політична дискусія. З одного боку, за останні роки окремими політиками і частково попередньою владою було свідомо сформовано уявлення про надкритичну залежність економіки України від країни СНД і Росії зокрема. Поширювалась і інша думка, щодо необхідності остаточного вивільнення з лабет «совка» та виходу на європейські ринки, що, у свою чергу, дасть поштовх розвитку технологій та зростання експорту промислової групи товарів.
Як би не було – Угода про асоціацію між Україною та ЄС діє. Як вона впливає на економіку України – відповіді на це знаходимо у порівняльному аналізі даних статистики, звітів органів виконавчої влади центрального рівня та місцевих державних адміністрацій.
Отже, чи стали відчутними поступальні кроки української економіки, як тільки вона більш керовано звернула на шлях євроінтеграції? Спробуймо відслідкувати у діаметральних областях країни (Одеська область на півдні) та регіонах-сусідах (Чернігівська та Сумська області на півночі).
Два роки після підписання Угоди: загальні тенденції
На думку економічних аналітиків, 2014 та 2015 роки стали періодом поглиблення негативних тенденцій у економіці України.
Так, у 2014 році промислове виробництва скоротилось у 16 регіонах (від 0,5% в Одеській до 42,0% у Луганській областях). Значне зменшення промислового виробництва зафіксовано у Києві (на 14,3 %), у Сумській (на 12,1 %), Дніпропетровській (на 7,7%) та Полтавській (на 7,2%) областях. Втім, деякі області продемонстрували зростання виробництва.
Що стосується областей, які ми порівнюємо, то тут ситуація виглядає наступним чином.
Як бачимо, 2 області мали схожі тенденції економічного розвитку у 2014 та 2015 роках, очевидно реагуючи таким чином на загальноукраїнські та світові чинники. Втім, вже 1 місяці 2016 року наявна позитивна динаміка індексу промисловості у Чернігівській та Одеській областях, у той час як по Сумській області динаміка негативна.
Відповідні тенденції розвитку галузі АПК, який займає вагому частку у виробництві валового внутрішнього продукту 23-х областей. Втім, для Сумської та Чернігівської областей, які є у більшій мірі аграрними, ця динаміка є більш позитивною.
Загальні поточні характеристики економіки Одеської, Сумської та Чернігівської областей наступні.
За даними Головного управління статистики та профільні структурні підрозділи виконавчих органів влади, на Одещині у січні-травні 2016 року (у порівнянні з таким же періодом 2015 року) зростала металургія та виробництво готових металевих виробів (+20,1%), виробництво гумових і пластмасових виробів (+21,4%), машинобудування (+12,9%). Додали і харчова та текстильна галузі. Навпаки , впали обсяги виробництва хімічних речовин і хімічної продукції (-18,0%), виробів з деревини, паперу та поліграфічної діяльності (-2,0%), постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (-5,3%). У сільському господарстві загальний обсяг реалізованої продукції збільшився на 0,1%, у тому числі продукції рослинництва – на 0,4%, продукції тваринництва – зменшився на 4,9%. Зменшення останнього зокрема пояснюється окремими складнощами з виходом на ринки ЄС.
На Сумщині у січні- травні 2016 року добувна промисловість та розробленні кар’єрів спрацювали на рівні 84,9% (порівняно з таким же періодом 2015 року), переробна промисловість 89,4%, постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 108,6%. Точки зростання намітились у о виробництво гумових і пластмасових виробів (+27,6%), металургії та виробництві готових металевих виробів (+22,2%), текстильному виробництві, виготовленні одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів (+22,1%), основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів (+20,7%), а також виготовленні виробів з деревини, виробництво паперу та поліграфічній діяльність (+15,5%). Впала хімічна промисловість (на 41,1%)Ю машинобудування (-13,5%). Обсяг реалізованої аграрними підприємствами продукції також зменшився на 25,9%
Щодо Чернігівщини, то у січні–травні цього року з приростом спрацювали підприємства машинобудування (в 1,6 разів більше), з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (+31,9%), текстильного виробництва, виробництва одягу, шкіри, виробів зі шкіри (+30,9%), металургійного виробництва, виробництва готових металевих виробів, крім машин і устаткування (+41,1%), виробництві хімічних речовин і хімічної продукції (+13,1%). Скорочення – у добувній промисловості та розробленні кар‘єрів (-17,7%), виготовленні виробів з деревини, виробництві паперу та поліграфічної діяльності (-28,9%), виробництві гумових і пластмасових виробів (-0,6%).
Про експорт та імпорт
Чи вплинула Угода про асоціацію України з ЄС на експорт-імпорт? Очевидно, що так. Про це свідчать дані щодо динаміки експорту-імпорту та аналіз структури зовнішньоекономічної діяльності.
За даними Національного інституту стратегічних досліджень, маємо наступну ситуацію з часткою Російської Федерації у місцевому експорті та імпорт і товарів за 2013 – 2014 роки у порівнянні по Одеській, Сумській та Чернігівській областях.
Із даної таблиці видно, що тенденція до зменшення частки експорту у РФ почала істотно змінюватись саме у 2014 році.
Відчутно зростає експорт саме до країн ЄС у двох областях, окрім Чернігівщини.
Що експортують на світові ринки підприємства 3-х областей?
Основу товарної структури експорту Одеської області складають: жири та олії тваринного або рослинного походження, зернові культури, добрива, насіння і плоди олійних рослин, продукти неорганічної хімії, залишки і відходи харчової промисловості. Найвагоміші експортні поставки товарів серед країн ЄС здійснювались до Іспанії, Італії, Великої Британії, Нідерландів, Польщі, Румунії, Болгарії, Франції. Серед інших країн світу експорт товарів збільшився до Нової Зеландії, Мальти, Белізу, Індонезії, Канади, Малайзії.
У зовнішньоекономічних зв’язках Сумщини, що у попередньому, так і в поточному роках лідирує Російська Федерація. Туди продають третину від загального обсягу, значно менше - 6,9 та 6,8% - до Німеччини та Туреччини відповідно. Основу товарної структури експорту області складали машини, обладнання та механізми (21,4%), готові харчові продукти (17,6%), продукти рослинного походження (15,9%), продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості (13,7%), недорогоцінні метали та вироби з них (10,6%), деревина і вироби з деревини (5,1%).
За даними Департаменту економічного розвитку Чернігівської ОДА найбільше в області впав продаж зернових культур. На цьому товарі минулоріч протягом січня – березня заробили на 26,4 мільйони доларів більше. Значно втратили і в експорті одягу. Перестали взагалі продавати до ЄС палива мінеральні. Загалом на експорті за січень квітень регіон втратив більше 40%, порівняно з минулим роком. Імпорт зріс на понад 3%. Географічна трійка лідерів з продажу з області — Румунія, Польща, Нідерланди. При цьому найбільші імпортери — Німеччина та Італія
Причини падіння експорту різняться. Насамперед, це зниження торговельної активності у регіонах. Інша причина – місцеві експортери поки що не можуть повноцінно замінити ринок РФ на європейський. Підприємства повільно переходять на технічні регламенти ЄС. Відтак, агарний та продовольчий експорт до ЄС як найбільш безпроблемний зростає. Адже він потребує меншої кількості документальних та технічних речей.
Що ж до імпорту, то його падіння пояснюється, з одного боку, зниженням купівельної спроможності населення та значним здорожчанням ввезених в Україну товарів (через знецінення гривні деякі товари подорожчали удвічі-утричі). Також за останні 2 роки підприємства та населення скоротили споживання газу, який також становив значну частину імпорту.
Очевидно, що в умовах таких змін підприємці змушені розвиватися. Нові шляхи для свого бізнесу вони все частіше шукають на європейських профільних форумах та конференціях. А в регіони України запрошують іноземних фахівців: Міжнародний економічний форум «Україна і світ. Новий діалог» (Одеса), Чернігівський форум експортерів, Форуму «Сумщина Invest».
Особливо це стосується аграрної галузі. Адже Україна — сільськогосподарська держава, і саме це їй може допомогти не загубитися у світовій економіці.
Втім, тут теж не обійшлося без української специфіки. Більшість продукції — сировина, що, як зазначають експерти, не вигідно ні Європі, ні Україні. Саме це стало одним з факторів зниження сільгоспвиробництва, зокрема товару тваринного походження, що має більші вимоги до продажу у ЄС.
Однак, обсяг готового продукту хоч і в межах відсотку, але збільшився по всіх регіонах.
Мільйони в економіці, а що до гаманців?
Перепрофілювання підприємств, нові ринки збуту, зміна систем та методів виробництва не могли не позначитися на гаманці простого люду. Місцеві управління статистики пропонують такі цифри (станом за квітень 2016 року):
Одещина:
- середньомісячна зарплата у квітні 2016 року становила 4428 гривень, порівняно з аналогічним періодом минулого року зросла на 24%;
- рівень безробіття скоротився за місяць майже на відсоток;
- заборгованість населення за ЖКП зменшилася близько 16%;
- ціни на продукти харчування зросли на 2,1%;
Сумщина:
- середня номінальна зарплата у квітні 2016 року — 3905 гривень, порівняно з аналогічним періодом минулого року зросла на 21,8%;
- рівень безробіття за місяць скоротився на 0,03%;
- заборгованість населення за ЖКП зменшилася близько 35%;
- ціни на продукти харчування зросли на 1,8%.
Чернігівщина:
- середня номінальна зарплата у квітні 2016 року — 3619 гривень, порівняно з аналогічним періодом минулого року зросла на 24,9%;
- рівень безробіття не змінився: 2,3% населення працездатного віку;
- заборгованість населення за ЖКП зменшилася близько 77%;
- ціни на продукти харчування зросли на 0,8%., при цьому на гречку на 28,6%.
Замість післямови і для стимулу
Кожна країна член ЄС мала і має свої труднощі, втім статистика говорить сама за себе.
Дослідження Євростату:
В другому кварталі 2015 року ВВП єврозони зріс на 1,2%, порівняно з аналогічним періодом 2014 року. У першому кварталі економіка 19 країн єврозони зросла на 0,4%.
Зростання ВВП Німеччини в річному численні склало 1,8%.
ВВП Греції збільшився за результатами другого кварталу на 0,8%.
Також, за підрахунками опитаними Bloomberg експертами, економіка Румунії показала максимальне зростання серед країн Євросоюзу у другому кварталі. Вона зросла на 4,8%.
\* \* \*
Матеріал публікується в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа», що реалізується Громадською організацією «Інтерньюз-Україна» у партнерстві з Товариством Лева та Фондом міжнародної солідарності (Польща).
Публікація цього матеріалу стала можливою завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Зміст публікації є виключно відповідальністю редакції «Час Чернігівський» та необов'язково відображає точку зору USAID, уряду США та МЗС Польщі.
